За допомогою космічного телескопа «Джеймс Вебб» астрономи агентства NASA знайшли коричневого карлика з інфрачервоним випромінюванням від метану, ймовірно, через енергію в його верхній атмосфері.
Про це пише NASA.
Це стало несподіваним відкриттям для вчених, адже коричневий карлик W1935 холодний і не має головної зірки, тобто в нього немає і джерела енергії для верхніх шарів атмосфери. Команда астронавтів припускає, що викид метану можуть спричиняти процеси, що викликають полярні сяйва.
Метан у викидах є спільною рисою таких газових гігантів, як Юпітер і Сатурн у нашій Сонячній системі. Нагрівання верхніх шарів атмосфери, що викликає це випромінювання, повʼязане з полярними сяйвами.
Це концепт художника. На зображенні — коричневий карлик W1935, який перебуває на відстані 47 світлових років від Землі.
NASA
На Землі полярні сяйва утворюються так: енергетичні частинки, що вилітають у космос із Сонця, захоплює магнітне поле Землі. Вони каскадом спускаються в нашу атмосферу вздовж ліній магнітного поля біля полюсів Землі, стикаючись із молекулами газу й утворюючи полярні сяйва. Юпітер і Сатурн мають схожі процеси, які включають взаємодію із сонячним вітром, але їм також допомагають активі супутники, такі як Іо (для Юпітеру) і Енцелад (для Сатурну).
Для ізольованих коричневих карликів, яким є W1935, відсутність зоряного вітру, який би сприяв появі полярних сяйв і пояснював наявність додаткової енергії у верхніх шарах атмосфери, є загадкою. Учені вважають, що на це впливають або невраховані внутрішні процеси, або зовнішня взаємодія з міжзоряною плазмою чи сусіднім активним супутником.
Наразі W1935 є першим кандидатом на полярні сяйва за межами Сонячної системи, які виникають від викидів метану. Команда астрономів працює над тим, щоб знайти відповіді на загадки цього коричевого карлика.