Розлогу статтю про те, для чого і як саме західним партнерам варто підтримувати Україну, для Foreign Affairs ― авторитетного журналу про міжнародні відносини ― написав старший науковий співробітник британського Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI) Джек Ветлінг. Її назва «Війна в Україні не зайшла в глухий кут. Торішній контрнаступ провалився, однак Захід може відвернути перемогу росії цього року». За словами Ветлінга, у першій половині 2024-го на полі бою, можливо, буде небагато змін. Це тому, що зараз і українська, і російська армії перебувають на етапі нарощування потужностей перед новими наступальними операціями. Для військових дій такого масштабу на підготовку треба чимало часу, тож відносне затишшя на фронті є оманливим.
Захід зараз має можливість обрати, як далі розвиватимуться події. Або українські військові отримають достатньо тренування, зброї та фінансів, щоб до кінця року виснажити російські війська до рівня, коли Київ може починати мирні переговори з вигідних для себе позицій. Або ж зволікати, доки росіяни не відновляться настільки, що їхня перевага на фронті стане стійкою.
Минулий рік західний світ зустрів із відчуттям, що українці здатні легко подолати такого ворога, а експерти й медіа раз-по-раз ялозили історії про стрімкий український контрнаступ на Харківщині та звитягу і креативність ЗСУ. Це було правдою, однак ворог став сильнішим, і тепер час взятися до діла по-дорослому. Зокрема, переконати свої суспільства в необхідності тривалої допомоги Україні, виділити більше грошей на виробництво зброї та не відволікатися на короткострокові політичні тренди.
Контрнаступ 2023 року, на думку Ветлінга, провалився через недостатні тренування українських бійців. Міжнародна програма Interflex, за якою проходять навчання українців у Великій Британії, триває лише пʼять тижнів, тоді як у Другій світовій війні достатнім часом для навчання піхотинця вважали 22 тижні ― це без урахування часу на злагодження в рамках полку чи більших зʼєднань. Саме недостатні навички співпраці між різними підрозділами українського війська стали однією з ключових причин невдачі контрнаступу, пише Ветлінг. Окрема група бійців часто могла захопити якусь російську позицію, та поки їхнє керівництво радилося, що робити далі й кого брати в підмогу, окупанти оговтуватися і посилювали опір. Зараз варто акцентувати увагу саме на ефективності співпраці між різними українськими підрозділами, зокрема зважаючи на те, що через лісосмуги й активність артилерії різні підрозділи ЗСУ часто не можуть бачити один одного і покладаються лише на цифрові комунікації.
Також важливо активізувати виробництво артилерійських снарядів ― як у США, так і в ЄС. Артилерія ― головна причина смертності й травматизму серед окупантів, а зараз паритет змістився на користь росіян. Українцям важливо навіть в оборонній позиції постійно тиснути на росіян, не давати їм розслаблятися. Інакше ті зможуть відправити досвідчених бійців у тил готувати новобранців, зосередитися на спорудженні додаткових укріплень. Зрештою, якщо на фронті буде затишшя, Москва зможе підготувати достатньо резервів для удару по Україні з якоїсь іншої точки. Якщо ж виснажувати окупантів так, як сьогодні, цього не відбудеться, переконаний Ветлінг.
Якщо ж Захід дасть слабину і не досягне перемоги в цій війні, невдовзі йому доведеться мати справу з кількома іншими конфліктами та зневіреними союзниками, які шукатимуть інших шляхів, як себе убезпечити, підсумовує автор.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]