Європейські лідери все більше занепокоєні тривалою війною в Україні, а також боротьбою між союзниками за те, хто швидше й більше за росію виготовлятиме озброєння, пише Politico. Фінляндія вже оголосила, що подвоює виробництво боєприпасів. Для цього країна залучила багато інвестицій, зокрема з Норвегії, вклала власні кошти, а також пообіцяла багаторічні контракти. Європейські та американські уряди раніше дуже неохоче брали на себе зобов’язання щодо оборонних витрат. Навіть деякі великі оборонні компанії неохоче інвестують свої власні гроші у зброю, яка має вирішальне значення для війни в Україні, побоюючись, що рішучість урядів зрештою похитнеться. Але поступово багато європейських лідерів визнають, що вторгнення росії в Україну змушує їх переглядати свої витрати на оборону у бік збільшення. Деякі європейські країни, такі як Німеччина, нещодавно збільшили військову допомогу Україні, а кілька британських та німецьких оборонних фірм підписали з українськими компаніями угоди про спільне виробництво та ремонт техніки. Ці перші кроки щодо відновлення української оборонної промисловості є частиною ширшого визнання Заходом того, що війна триватиме ще довго і потрібно готуватися до нової холодної війни з росією.
Інформаційне агентство Reuters опублікувало інтерактивний матеріал про підготовку України до контрнаступу, його перебіг, а найголовніше — спробувало визначити чотири основих фактори, чому контрнаступ не досяг успіху. Першим фактором там називають розділення напрямків атаки. Нібито Захід рекомендував Україні завдати одного потужного удару в напрямку на Мелітополь та розірвати сухопутний кордон до Криму. Натомість Україна почала наступати не лише на Мелітополь, а ще й на Бердянськ і навколо Бахмуту. Другим фактором вважають підготовку російських військ до оборони. Увесь час, поки Україна збирала та тренувала нові бригади, очікувала на західну техніку та планувала наступальну операцію, росіяни створювали фортифікаційні споруди. Третім фактором стала нестача сил та озброєння. Під час боїв за серйозні укріплення як Україна, так і росія нібито зазнали значних втрат та витратили величезну кількість снарядів. Четвертим фактором стали серйозні мінні поля, що їх встигли створити росіяни. Вони ж цілодобово проглядали їх за допомогою дронів і майже не давали українським військам пересуватися на полі бою. Особливо ретельно росіяни полювали за технікою для розмінування. Коли вона була знищена, бронетанкові колони позаду неї ставали легкою здобиччю для артилерії. Це змусило Україну змінити тактику розмінування і доручити її малим піхотним групам, що серйозно вплинуло на швидкість.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]