Майкл Кофман і Раян Еванс, співавтори авторитетного сайту про сучасну війну War on the rocks, які нерідко бувають на передовій в Україні, опублікували черговий випуск свого щомісячного подкасту з аналізом поточної ситуації в російсько-українській війні. Кофман, зокрема, не покладає великих надій на плацдарм ЗСУ на лівобережжі Херсонщини: він каже, що наразі складно говорити, що за поточних погодних умов українці зможуть піти на тій ділянці в серйозний наступ. Скоріше, плацдарм у Кринках є спробою показати західним партнерам, що Україна, попри все, йде вперед. Втім, за найкращого розвитку подій, істотно просунутися вперед на тій ділянці ЗСУ зможуть уже навесні, коли після зимового затишшя бойові дії знов активізуються.
Також журналісти зазначають, що ситуація в Авдіївці не схожа на кампанію в Бахмуті ― в тому сенсі, що поки не виглядає так, ніби українці вирішили тримати місто за будь-яку ціну, вони не перетворюють його на символ, як було у випадку «фортеці Бахмут». Поки там вдається знищувати сотні росіян на добу, тримати ті позиції має сенс, а якщо ситуація ускладниться, можливо, ЗСУ відступлять, прогнозує Кофман.
Також журналісти критикують США за те, що Пентагон досі не надіслав до України своїх військових спостерігачів, які, перебуваючи на місці, могли б значно краще оцінити стан справ. Кофман та Еванс називають український контрнаступ невдачею ― і частково за це відповідальні українці, але вина також і на союзниках, які часто не знають із перших рук, що відбувається на полі бою.
Наступний рік може бути складнішим у бою, припускає Кофман, оскільки росіяни поступово нарощують бойову міць: у цьому вони поки що просуваються швидше, ніж захід. Так, окупанти отримали від Північної Кореї більше снарядів, ніж Україна від Заходу. Також поступово збільшують виробництво російські збройові заводи. «У цьому особливість керованої економіки: демократична ринкова Україна представила кілька класних моделей дронів, однак їх випускають невеликими партіями. Росіяни можуть бути не настільки креативними, але якщо вони вирішать ставити якусь модель у серію ― ідеться про швидке виробництво сотень чи тисяч екземплярів», ― каже Кофман. Втім, до активних наступальних дій російська сторона все одно не готова ― хоча ситуація може змінитися після чергових «виборів» путіна навесні.
Наступний рік ЗСУ варто провести в основному в обороні (що теж непогана позиція для знищення живої сили окупанта), навчанні, ротації та нарощуванні бойового потенціалу, впевнені автори подкасту. Якраз західні зброярі наростять виробництво, а Україна отримає більше нової техніки. У такому разі ЗСУ зможуть вдаліше атакувати російські позиції у 2025 році, стверджують Кофман і Еванс, не сумніваючись, що бойові дії триватимуть і доти.
Також варті уваги матеріал Reuters про те, як у Павлограді замість чоловіків, яких мобілізували, під землю в шахти спускаються жінки, і редакційна колонка Financial Times про те, що Вашингтон і Брюссель зараз мають всіляко підтримати Київ зброєю, фінансово та політично: це дасть Україні такий потрібний нині заряд оптимізму.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]