Верховна Рада проголосувала в першому читання за законопроєкт № 10060 щодо незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Про це із зали Ради повідомив народний депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк. Документ підтримали 286 нардепів.
Железняк заявив, що це «маяк» для Міжнародного валютного фонду і Євросоюзу, а також додав, що на ухваленні законопроєкту наголошували в заяві посли країн «Великої сімки» (G7).
До парламенту закон 15 вересня вніс Кабінет міністрів. Документ змінює статус САП і робить відомство незалежним від Офісу президента. Також він, виходячи з пояснювальної записки, вдосконалює процедури відбору прокурорів і призначення на адміністративні посади в САП. Керівник САП отримує повноваження регулювати власну організаційну структуру. У документі прописані окреме врегулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів і визначення положень підзвітності керівництва САП, включно з оцінкою ефективності та зовнішнім аудитом з боку незалежних експертів.
Критика
Утім, 18 вересня документ розкритикувала громадська організація «Центр протидії корупції».
Там заявили, що урядовий законопроєкт не розвʼязує питання процесуальної незалежності САП. Наприклад, голові САП не дають права підписувати запити на екстрадицію підозрюваних, немає норми, що САП може ініціювати кримінальні провадження проти народних депутатів і надавати дозволи на негласні слідчі дії та обшуки.
«Зараз такі дії можуть бути вчинені лише через рішення генпрокурора, який призначається саме депутатами. І тут, як ви розумієте, є ризики», — наголошували в організації.
Також документ не передбачає створення підрозділу в САП, який проводив би внутрішні розслідування.
Із позитивного в документі в ЦПК назвали статус окремої юрособи для САП, право голови самостійно визначати структуру і штат, оновлення правил відбору на посади й аудит прокуратури із залученням міжнародних експертів.