Юань вперше випередив євро і став другою за величиною світовою валютою, що використовується в глобальному торговому фінансуванні.
Це зміцнює глобальні торгові амбіції Китаю, пише Reuters.
За даними SWIFT, частка юаня підскочила з 3,91% на початку року до 5,8% у вересні. Тим часом долар зберігає абсолютне домінування із 84,2%.
Зокрема, світові компанії прямують на боргові ринки Китаю, випускаючи рекордні обсяги облігацій, номінованих у юанях, і позичаючи великі суми грошей у банків материкового Китаю.
Таким чином вони одержують вигоду з мінімальних процентних ставок у юанях, поки вартість фінансування в інших країнах різко зростає. Компанії та банки залучають рекордні суми коштів через облігації в юанях, випущені в материковому Китаї та Гонконгу.
Зростання цих запозичень у китайських банків призвело до того, що юань випередив євро і став другою після долара світовою валютою trade finance.
Іноземні компанії, серед яких BMW та Crédit Agricole, а також закордонні підрозділи китайських фірм, за 10 місяців 2023 року залучили рекордні $17,3 млрд (125,5 млрд юанів) у так званих панда-бондах — на 61% більше, ніж рік тому. Сума схожих запозичень у Гонконгу теж рекордна — 343 млрд юанів за вісім місяців (на 62% більше порівняно з минулим роком).
- Утім переоцінювати глобалізацію юаня не варто, зауважує агентство. Більшість коштів з позик отримують китайські «дочки» міжнародних компаній, а понад половину «зовнішніх» запозичень — це операції материкових компаній у Гонконгу. Крім того, з китайського ринку досі тікають інвестори, які побоюються геополітичної напруженості та сумнівних перспектив зростання.