Росія нарощує наступ на Донбасі. Можливо, українській армії доведеться відходити з Бахмуту. Аналіз ситуації на фронті на 351-й день війни. Інтерактивні мапи «Бабеля»
- Автори:
- Олексій Ярмоленко, Тетяна Логвиненко, Євген Спірін
- Дата:
Getty Images / «Бабель»
Російська армія почала тиснути на українські позиції вздовж усієї лінії фронту. Окупанти намагаються наступати у Харківській, Луганській та Донецькій областях. На Луганщині росіяни поступово відтискають українську армію, а в Бахмуті найближчим часом можуть перерізати всі дороги до міста. Це означатиме, що українським військовим доведеться відходити з міста. Натомість у районі Вугледару, куди росіяни теж кинули значні сили, атаки окупантів завершуються безуспішно.
Українське командування готується до чергового масштабного російського наступу. Про це говорять українські та західні політики й джерела західних ЗМІ. Вони впевнені, що найбільше зусиль росіяни спрямують на захоплення Донецької та Луганської областей. Також можуть наступати в Запорізькій або Харківській області. Щодо Києва, то влада запевняє: на північних кордонах України росіяни не мають великого ударного угруповання, тож столиці поки що нічого не загрожує. Єдине, що можуть зробити окупанти, — імітувати наступ чи вилазки, щоб відволікати українські сили та не дозволити перекинути їх на інші, найбільш гарячі точки фронту.
Росіяни вже починають широкомасштабний наступ: вони збільшили тиск на всій ділянці фронту від Купʼянська на Харківщині до Вугледару на Донеччині. Поки що ніде не досягають успіхів, але просуватися намагаються всюди ― пробують підготувати сприятливі умови для наступу або виявити найбільш слабкі місця в українській обороні.
Україна готується не лише відбивати російський наступ, але й контрнаступати. Поставки західної бронетехніки посилять потенціал української армії, яка зараз активно формує нові підрозділи. Міноборони посилює темпи мобілізації. Міністерство внутрішніх справ вирішило сформувати одразу вісім нових штурмових бригад на базі підрозділів Нацгвардії, Нацполіції та Державної прикордонної служби. В їхньому складі будуть лише добровольці та військові, які захочуть перевестися із ЗСУ. Ці бригади залучатимуть до контрнаступу та звільнення українських територій. Саме тому їх назвали «Гвардія наступу».
У Харківській області лінія фронту не змінюється — росіяни досі контролюють дуже малу територію на північному сході, неподалік російсько-українського кордону.
Шостого лютого в російських Telegram-каналах поширювали інформацію, що росіяни нібито намагаються наступати в районі села Синьківка. Воно розташоване навпроти міста Купʼянськ, через річку Оскіл. Також росіяни начебто зайняли деякі позиції в селищі Дворічне на тому ж березі річки. Місцевий український Telegram-канал пояснює, що насправді окупанти зайшли в «сіру» зону, яку не контролювала жодна зі сторін, і зайняли у Дворічному школу біля залізничної станції ― позиції вони не захопили.
У Луганській області російська армія почала тиснути вздовж майже всієї лінії фронту. Окупанти намагаються наступати в районі сіл Новоселівське та Макіївка, але найбільше зусиль докладають, щоб відкинути українських військових від Кремінної. Сюди росіяни вже близько місяця перекидали резерви, зокрема десантників, а зараз почали атакувати.
Російська армія поступово відтискає Сили оборони України в районі села Діброва та на північ і південь від нього, у Серебрянському лісництві. Основна мета росіян — створити умови для наступу на Лиман.
На південному березі річки Сіверський Донець ― адмінмежі Луганщини та Донеччини ― росіяни посилюють тиск на селище Білогорівка та села Верхньокамʼянське і Спірне. Російські Telegram-канали повідомляли, що захопили Білогорівку, але згодом українські військові спростували ці заяви й опублікували звідти фото.
Ці населені пункти важливі для української оборони, оскільки прикривають фланг військовим, які стримують росіян за Соледаром і не дають окупантам швидко й одночасно з кількох боків дістатися Сіверська.
Після того як росіяни захопили Соледар, вони почали наступати на трьох напрямках. На північ ― у бік Сіверська. За останні 10 днів вони захопили села Сакко і Ванцетті та Миколаївка, однак окупантів утримують на рубежі сіл Роздолівка і Федорівка.
На південь росіяни просуваються в бік Бахмуту. Там українські військові досі утримують села Парасковіївка та Красна Гора. За них тривають тяжкі бої: якщо росіяни захоплять ці села, то зможуть вийти на трасу Словʼянськ — Бахмут і перерізати один зі шляхів, яким забезпечують місто.
Окупанти перекинули зусилля на західний напрямок ― захопили село Благодатне і перерізали дорогу Сіверськ — Бахмут. Звідти рушили на захід, а потім різко повернули на південь у бік траси Словʼянськ — Бахмут. Якщо росіяни просунуться, то переріжуть трасу й оточать українських військових у Парасковіївці та Красній Горі.
Росіяни можуть оточити Бахмут. Вони активно просуваються у східній частині міста. Українські війська муситимуть відступити за річку Бахмутка та оборонятися в західній частині Бахмуту.
На схід від міста росіяни підійшли впритул до села Іванівське. Воно розташоване на трасі Костянтинівка — Бахмут, якою забезпечуються українські війська в Бахмуті. Якщо окупанти захоплять Іванівське, ще одна дорога до міста опиниться під їхнім контролем. Це означатиме, що для забезпечення українських військ залишиться лише траса Часів Яр — Бахмут. Але вона розташована за кілька кілометрів на північ від дороги Костянтинівка — Бахмут, і росіяни обстрілюють її з артилерії та мінометів. Якщо їм вдасться підійти впритул і до цієї дороги, українській армії доведеться відходити з Бахмуту, щоб уникнути оточення.
У західних передмістях Донецька, від Авдіївки до Марʼїнки, лінія фронту майже не змінилася. Росіяни трохи просунулися в районі Донецького аеропорту — біля сіл Опитне та Водяне. На решті напрямків їхні спроби наступати успіху не мали.
Окупанти кинули значні сили на захоплення міста Вугледар. Наступ там почався 24 січня і досі триває. Загарбники прорвалися ледь не до околиць міста, але відтоді не змогли пройти далі. Вони накопичують сили та відновлюють масований штурм, проте зазнають великих втрат і відступають. Шостого лютого вони зібрали серйозне угруповання з десятків бронемашин і танків, але знову безуспішно. Фото та відео з-під Вугледару демонструють, що окупанти втратили щонайменше 15 танків і бойових машин.
У Запорізькій області лінія фронту лишається незмінною. У січні росіяни намагалися наступати одночасно на кількох напрямках, але безуспішно. Вони повернулися назад і більше не атакують.
Міністр оборони росії Сергій Шойгу 7 лютого розповів, що за січень росіяни захопили села Лобкове та Підгірне в Запорізькій області. Але в Головному управлінні розвідки назвали це фейком. І якщо Лобкове справді розташоване на лінії фронту, то яке саме Підгірне мав на увазі Шойгу — невідомо. На лінії фронту таких сіл немає.
У Херсонській області фронт не змінюється — він стабілізувався по річці Дніпро. Україна та росія проводять диверсійні рейди на інший берег і на острови.
США 3 лютого оголосили про черговий пакет військової допомоги Україні на $2,2 мільярда. Він містить допоміжне обладнання для систем ППО Patriot, aртилерійські снаряди, броньовані машини, високоточні боєприпаси, протитанкові ракетні комплекси Javelin і багато іншого. Однак найцікавішим став анонс поставок далекобійних бомб GLSDB, які здатні летіти на відстань 150 кілометрів. Це вдвічі більше за дальність високоточних снарядів GMLRS до HIMARS і M270, які зараз має Україна.
GLSDB має багато переваг: низька вартість, висока точність, дальність польоту, малі розміри. Але цієї зброї немає у жодної армії світу, вона ніколи не застосовувалась на війні. Невідомо, коли GLSDB прибудуть в Україну. Якщо ж ці бомби справді летітимуть на 150 кілометрів, то Україна зможе діставати до будь-якої точки на окупованому Донбасі, а також на півночі Криму.
Коли Захід схвалив поставки в Україну танків Leopard 2 та Abrams, зайшла мова і про старі Leopard 1. Німеччина офіційно дозволила передати Україні 178 таких танків. Інші країни Європи готові передати майже 100 танків.
Leopard 1 приймали на озброєння ще в 1960-х, але Україна отримає останню модифікацію 1980-х років. Країни ще мають перевірити технічний стан і зʼясувати, які танки ще можуть воювати та наскільки серйозного ремонту потребують. Основна проблема Leopard 1 — слабка броня. Проте він дуже маневрений і має повноцінну танкову гармату калібру 105 або 120 мм. Тому українська армія, найімовірніше, використовуватиме Leopard 1 не як броньований танк, а як машину вогневої підтримки.
У Франції 31 січня повідомили, що передадуть Україні ще 12 самохідних артилерійських установок Caesar. Загалом в українській армії буде 30 таких САУ — Україна стане другим у світі оператором Caesar.
Ізраїль може передати України системи ППО. Це може бути й «Залізний купол». Премʼєр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу 1 лютого розповів, що розглядає таку можливість. «Залізний купол» допомагає Ізраїлю захищатися від повітряних ударів, зокрема може збивати некеровані ракети та артилерійські снаряди.
Ми слідкуємо за ситуацією на фронті щодня. Підтримати «Бабель» можна коли завгодно і зараз теж:
🔸 у гривні
🔸 Patreon
🔸 PayPal: paypal@babel.ua