Засідання ТСК щодо «вагнерівців» перервали під час свідчень ексголови ГУР Бурби. Керівниця комісії відмовилася пояснити причину

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради у справі про спецоперацію проти членів «ПВК Вагнера», яких затримали в Мінську в липні 2020 року, перервала засідання під час свідчень колишнього начальника Головного управління розвідки Василя Бурби і оголосила перерву до завтра, без пояснення причин.

Член комісії, депутат Роман Костенко повідомив, що засідання перервали на моменті, коли Бурба «дійшов до найважливішої частини своєї доповіді».

Нардеп від «ЄС» Микола Княжицький заявив, що Бурба на засіданні фактично підтвердив інформацію, яку повідомляв телеканал CNN.

«Пан Бурба, за великим рахунком, підтвердив все те, що ми бачили в розслідуваннях численних телевізійних каналів, зокрема телеканалу CNN. Ніяких спростувань того, що там було передано, не було», — зазначив Княжицький, додавши, що на «найцікавішому місці» свідчень Бурби керівництво ТСК закрило засідання і попросило опозиційних нардепів залишити зал.

«На самому цікавому місці, коли мова зайшла про те, хто ж знав про це [спецоперацію], а Бурба хотів розповісти, як це все відбувалося, вони закрили комісію і заборонили нам брати в цьому участь. З моєї точки зору, це повний абсурд, тому що єдиний спосіб вийти з ситуації для української влади — це провести цю комісію прозоро і відкрито», — підкреслив Княжицький.

Голова ТСК від «Слуги народу» Марʼяна Безугла на брифінгу відмовилася пояснити причину. Вона сказала, що Бурбу продовжать заслуховувати. «Всі матеріали, повʼязані із заслуховуванням показань Бурби, поки носять закритий характер», — зазначила Безугла.

Виходячи із запитань журналістів, ТСК перервала засідання, коли Бурба почав давати свідчення про зустріч в Офісі президента, на якій обговорювали операцію.

Також Безугла відмовилася відповідати на запитання про особисту зустріч із Бурбою для розмови. Вона, однак, не спростувала інформацію про цю зустріч.

• 29 липня 2020 року в Мінську затримали 33 бойовиків російської «ПВК Вагнера», 13 з яких точно воювали проти України на боці «ДНР» і «ЛНР». Україна запросила екстрадицію бойовиків, проте Білорусь передала «вагнерівців» Росії. Згодом «Комсомольська правда» повідомила, що арешт бойовиків в Білорусі був українською спецоперацією.
• Далі про «операцію українських спецслужб» почали писати українські журналісти. Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов написав, що СБУ і ГУР Міноборони виманювали бойовиків в Україну, але голова ОП Андрій Єрмак запропонував перенести фінальний етап операції, і вона провалилася — бойовиків заарештували в Білорусі. Схожу інформацію опублікували журналістка Яніна Соколова, видання «Українська правда» і «Дзеркало тижня».
• Президент України, голова ОП Андрій Єрмак, а також СБУ та Служба зовнішньої розвідки стверджували, що ніяку операцію не готували, а медіа поширюють російську дезінформацію. Однак ексглава Офісу президента Андрій Богдан підтвердив існування спецоперації, а пʼятий президент Порошенко заявив, що в 2018 році особисто її санкціонував.
• Вже 24 червня Володимир Зеленський підтвердив, що спецоперація із затримання «вагнерівців» дійсно готувалася, але не в Україні, хоча інші країни максимально намагалися «затягнути» Київ в цю історію.
• Телеканал CNN 7 вересня з посиланням на трьох колишніх представників української розвідки повідомив, що ЦРУ допомагало Україні організувати операцію із затримання 33 росіян, надаючи фінансову, технічну і консультаційну допомогу під час організації операції. Американський високопосадовець назвав твердження неправдивими. Він запевнив, що розвідка США була поінформована про операцію, однак ніякого стосунку до неї не мала.
• В ОП матеріал назвали російською дезінформацією.