Грузинський парламент підтримав зміни до Конституції для врегулювання конфлікту з опозицією

Парламент Грузії підтримав у першому читанні проєкт змін до Конституції, який передбачає зміну виборчої системи у країні.

Про це пишуть «Новости Грузия».

За відповідне рішення проголосували 126 депутатів із 150. Документ підтримали і представники опозиційних партій.

Зміни передбачають зниження прохідного бар’єру на виборах до парламенту двох майбутніх скликань з 5 до 2%. Також визначається, що парламент Грузії обирається винятково за пропорційною системою, без мажоритарних округів.

У документі є пункт, що стосується парламентських фракцій — для створення фракції буде достатньо чотирьох депутатів, а не сім, як було раніше.

Але керівна грузинська партія «Грузинська мрія» виключила з цього документу правила обрання генерального прокурора. Попередні домовленості за посередництва ЄС передбачали, що для призначення генпрокурора буде потрібно 60% голосів у парламенті, однак у підтриманому законопроєкті цього пункту немає.

Також грузинський парламент ухвалив законопроєкт про амністію всіх учасників подій 20 червня 2019 року. Тоді під будівлею парламенту почалися масові протести після виступу депутата Держдуми Сергія Гаврилова, який підтримував Абхазію і Осетію під час російсько-грузинської війни 2008 року. Протестувальники виступали, зокрема, проти правлячої партії «Грузинська мрія» і спалили її прапор. Поліція розігнала демонстрантів за допомогою сльозогінного газу, водометів і гумових куль. Багато демонстрантів отримали поранення, багатьох затримали.

Головним фігурантом цієї справи став лідер найбільшої опозиційної партії «Єдиний національний рух» Ніка Мелія. Йому загрожує до шести років позбавлення волі. Раніше грузинська влада затримала Мелію, але під тиском ЄС відпустила. Тепер же він може скористатися амністією, але може і відмовитися від неї.

• 30 жовтня 2020 року у Грузії відбулися парламентські вибори. Лідером стала провладна партія «Грузинська мрія» з результатом у понад 48%, у блоку Саакашвілі — удвічі менше. Водночас ще 30 мандатів отримали депутати в мажоритарних округах.
• Після цього альянс грузинських опозиційних партій, незгодних з офіційними результатами виборів, заявив про бойкот роботи парламенту. Опозиція відмовлялася визнавати результати та планувала щоденні протести аж до того часу, коли будуть призначені перевибори.
• Зрештою 19 квітня парламентські партії у Грузії підписали угоду про врегулювання політичної кризи. Посередником у цьому був Європейський Союз. Відповідно до домовленостей, «Грузинська мрія» на місцевих виборах восени 2021 року має набрати щонайменше 43% голосів, інакше у 2022 році оголосять про проведення дострокових парламентських виборів. Натомість усі інші партії зобов’язуються припинити бойкот парламенту. Але в липні партія «Грузинська мрія» в односторонньому порядку вийшла з угоди.