«Середній палець Заходу». FT повідомляє, що Росія активізувала зв’язки з військовою диктатурою М’янми

Росія посилює зв’язки з військовою хунтою М’янми, що прийшла до влади внаслідок перевороту 1 лютого і за два місяці вбила понад сотню людей, які збиралися на мирні демонстрації проти диктатури в різних містах країни. Москва нічого не втрачає від співробітництва з урядом-вигнанцем — так само, як і з урядом Башара Асада в Сирії.

Про це пише Financial Times.

Минулого тижня хунта святкувала День збройних сил у столиці М’янми Нейпʼїдо. На заході були присутні кілька скромних делегацій від азійських держав і високорангова від Росії, яку очолював заступник міністра оборони Олександр Фомін.

На параді продемонстрували озброєння армії М’янми, зокрема бойові літаки МіГ-29 російського виробництва. Зазначається, що Москва шукає більш тісного співробітництва з країнами Азії після західних санкцій за окупацію Криму у 2014 році, у планах — збільшити поставки зброї до М’янми.

За словами представника Московського центру Карнегі Олександра Габуєва, ця позиція Кремля перегукується з підтримкою режиму Башара Асада в Сирії у 2015 році, що допомогла переломити хід громадянської війни на користь диктатора.

«Так, це виглядає як великий середній палець Заходу — мовляв, ми можемо робити все, що нам заманеться», — зазначив Габуєв.

На думку аналітиків, рішення Росії мати справи з хунтою в М’янмі продиктоване насамперед перспективою збільшити продаж озброєнь. Їхні відносини почалися ще за диктаторських часів, продовжились у демократичний період і розвиваються після перевороту.

За даними SIPRI (Стокгольмського інституту дослідження проблем миру), Росія — другий за обсягом постачальник зброї до країни після Китаю.

Однак Пекін після стриманої реакції на переворот зробив невдоволену заяву щодо занепокоєності безпекою китайських підприємств і персоналу у країні, де підпалили кілька швейних фабрик. Імовірно, хунті М’янми доведеться шукати поглиблення відносин з Росією з огляду на широкий міжнародний осуд, вивід інвестицій та вичерпані кредити.

Лідер хунти, генерал Мін Аун Хлайн заявив в інтерв’ю редактору видання «Московський комсомолець», який був у складі російської делегації, що його уряд «очікує російських бізнесменів». Зазначається, що Росія робить ставку на безпрограшні відносини з М’янмою: якщо хунта паде, вона нічого не втратить, а якщо встоїть — то здобуде нові контракти на поставки озброєння.

• 1 лютого 2021 року в Мʼянмі стався переворот. Владу у країні захопили армія і генерал Мін Аун Хлайн. Військові виступили проти голови уряду Аун Сан Су Чжі, партія якої перемогла на виборах у листопаді 2020 року. Військові затримали членів уряду, ввели воєнний режим і заблокували соцмережі. У країні почалися масштабні протести, які переросли в сутички з поліцією. Масово стріляти в цивільних силовики почали 28 лютого.
• Федеральний резервний банк США заблокував рахунок Центробанку М’янми з мільярдом доларів після того, як через кілька днів після захоплення влади військовий уряд спробував вивести з нього гроші.
• Ув’язненій канцлеру М’янми Аун Сан Су Чжі, з обранням якої на виборах не погоджувалась армія, висунули нове обвинувачення. Спершу їй закидали незаконне використання рацій, потім — крадіжку державного золота, а зараз — розголошення державної таємниці.