«Схеми»: Судді КСУ перед скандальним голосуванням масово писали заяви про самовідвід. Але потім самі їх і не підтримали

13 із 15 суддів Конституційного суду, зокрема глава КСУ Олександр Тупицький та доповідач Ігор Сліденко, перед голосуванням за визнання частини антикорупційного законодавства неконституційною масово писали заяви про самовідвід. Вони мали сумнів щодо власної неупередженості та об’єктивності через імовірний конфлікт інтересів. Але потім самі ж проголосували за відмову у задоволенні цих заяв. Після чого розглянули справу про антикорупційне законодавство та винесли рішення за зачиненими дверима — за один день.

Про це йдеться в розслідуванні журналістів проєкту «Схеми».

У заявах про самовідвід судді пояснювали, що можуть мати конфлікт інтересів, тому що перебувають у полі зору НАЗК або НАБУ, і підкреслювали, що «окремі положення цього законодавства є предметом конституційного контролю у вказаній справі».

Такі заяви, як встановили журналісти, на розгляд Великої палати КСУ, крім Тупицького і Сліденка, направили Віктор Городовенко, Ірина Завгородня, Олександр Касмінін, Віктор Колісник, Віктор Кривенко, Василь Лемак, Олександр Литвинов, Володимир Мойсик, Олег Первомайський, Сергій Сас і Петро Філюк. Зокрема, Тупицький зазначав, що «стосовно нього здійснюються заходи з перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства».

Велика палата КСУ, до якої входять ті ж самі судді КСУ, під час розгляду цих заяв конфлікту інтересів не побачила і відмовила всім 13 суддям у самовідводі.

Крім того, зазначають розслідувачі, у справі щодо скасування частини антикорупційної реформи КСУ ухвалив рішення, не дочекавшись відповідей з експертними висновками від усіх наукових закладів, до яких звернувся. Цим, вказують журналісти, суд порушив процедуру.

Як з’ясувалося, суддя-доповідач Ігор Сліденко, відповідно до закону, надіслав листи, зокрема до чотирьох наукових установ, серед яких Національний університет «Києво-Могилянська академія», але відповіді звідти не отримав. Водночас в університеті на запит журналістів заперечили, що отримували звернення від КСУ в цій справі.

• 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
• 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабміну і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
• 4 грудня Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації — депутати ухвалили законопроєкт, який передбачає штраф і обмеження волі, але не увʼязнення.
• 29 грудня Зеленський своїм указом відсторонив Тупицького на два місяці, а 28 лютого — ще на місяць. У КСУ назвали указ президента юридично нікчемним і наголосили, що суд продовжує працювати у штатному режимі.
• Тупицькому намагалися повідомити про підозру 24 грудня. Його підозрюють у підкупі свідка та наданні завідомо неправдивих свідчень. Зрештою 19 січня ДБР повідомило йому про підозру.