«Ми знали, що була висока можливість насильства». Поліція Капітолія США пояснила, що пішло не так під час заворушень

Поліція Капітолія пояснила, чому не змогла ефективно протистояти заворушенням 6 січня у Вашингтоні, що призвели до загибелі п’яти осіб. Згідно зі звітом перед Конгресом США, правоохоронці знали про підготовку до штурму Капітолія за два дні, проте не змогли забезпечити його захист.

Про це пише The New York Times.

На закритих слуханнях у Конгресі в. о. голови поліції Капітолія Йогананда Піттман засвідчила, що її управління знало про високу ймовірність насильства, однак не вжило необхідних заходів, щоб попередити заворушення. Піттман назвала події 6 січня «терористичною атакою».

Того дня у Вашингтоні попередній президент Дональд Трамп виступив перед тисячами прихильників, незадоволених перемогою Джо Байдена. Президент назвав вибори вкраденими та закликав натовп рушити до Капітолія, де затверджували перемогу демократа, і проявити силу. Прибічники Трампа увірвалися до будівлі, побилися з поліцією, розікрали частину майна та заклали бомби, які не спрацювали.

«Четвертого січня департамент знав, що події 6 січня не будуть схожі на попередні протести, які мали місце у 2020 році. Ми знали, що долучаться організації озброєного ополчення та білих супремасистів. Ми також знали, що дехто з них планує взяти вогнепальну та іншу зброю на цю подію. Ми знали, що була висока можливість насильства і що ціллю був Конгрес», — сказала в. о. голови поліції Капітолія.

За словами Піттман, кількість поліцейських була недостатньою, щоб ефективно протистояти заколотникам, також бракувало спецзасобів і належного зв’язку. На час заворушень у Капітолії було всього 1 200 правоохоронців, з яких лише 170 були належним чином екіпіровані — цього було недостатньо для стримування десятків тисяч людей.

Поліцейським бракувало перцевого газу для розгону безпорядків, деякі з них навіть не могли чути своїх командирів по раціях через гамір натовпу. Таким чином правоохоронці не лише не змогли протистояти прибічникам Трампа, але й розуміти, що відбувається, й отримувати команди керівництва.

Ще однією проблемою стала затримка в розгортанні сил Національної гвардії, про що марно просив попередній голова поліції Капітолія. Війська направили до Вашингтону лише через годину після початку заворушень.

Після штурму ФБР заарештувало понад 130 осіб, серед яких — члени праворадикальної організації Proud Boys. Через 20 днів після подій у Капітолії ФБР дістало близько 200 тисяч медіадоказів і порушило справи проти 400 підозрюваних. Прокуратура Вашингтону розпочала понад 150 проваджень, які були перекваліфіковані з проступків на тяжкі злочини.

«Ми маємо дістати належні докази, щоб засудити цих людей, і ми їх дістанемо. Усі ці справи не тримаються на доказах із соцмереж, дописах у Twitter та Instagram. У нас також є традиційні засоби правоохоронних органів, якими ми маємо скористатися — повістки до суду, ордери на обшук, і ви цього не отримаєте за одну ніч», — пояснив тривалість розслідування представник ФБР Стівен Д’Антуоно.

Розслідування справ про заворушення в Капітолії може вилитися в більш серйозні процеси протягом найближчих тижнів.

• Трамп хотів особисто долучитися до штурму Капітолія, але Секретна служба, що охороняє президента, відмовила його через підвищену небезпеку.
• Понад 40 учасників штурму вже постали перед судом. Правоохоронці заарештували найпопулярніших учасників заворушень — «вікінга» та крадія меблів.
• За свідченням прокурорів у справі про штурм Капітолія, заколотники хотіли «захопити та вбити» конгресменів. Деякі учасники заворушень свідчили ФБР, що виконували вказівки Трампа та сподівалися, що в разі арешту він їх помилує.
• Палата представників США оголосила імпічмент Трампу (вдруге за його каденцію). Сенат вирішив не відхиляти недовіру президенту, а його тогочасний лідер — республіканець Макконнелл — навіть зібрався вигнати Трампа з партії. Однак останнє голосування Сенату свідчить про те, що республіканці вже не готові засудити експрезидента.