В Україні набули чинності закони, які відновлюють роботу НАЗК. Агентство нагадало про свої зауваження

В Україні набули чинності два закони, які відновлюють повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції, що були заблоковані протягом двох місяців — відтоді як Конституційний суд ухвалив скандальне рішення.

Закони напередодні опублікували в «Голосі України».

У НАЗК, коментуючи відновлення своїх повноважень, зазначили, що це не станеться в «один момент». «Новий закон впроваджує низку змін — для повноцінного відновлення роботи ми маємо затверджувати оновлені нормативно-правові акти. До двох місяців закон відводить на внесення змін до порядку перевірок декларацій, узгодження їх з Вищою радою правосуддя та Конституційним судом і реєстрацію в Міністерстві юстиції», — наголосили в НАЗК.

Там також нагадали про свої зауваження до закону про відновлення діяльності:

• Закон зобов’язує НАЗК інформувати Вищу раду правосуддя або КСУ про початок моніторингу способу життя будь-якого судді. Через це, вважають в агентстві, моніторинг способу життя суддів не буде ефективним.
• Складати протоколи щодо суддів мають право лише голова НАЗК та його заступники. В агентстві кажуть, що інші категорії чиновників (депутати чи поліцейські) тепер теж можуть захотіти окремі процедури щодо себе.
• Закон зобов’язує НАЗК створити електронну «чергу» декларацій. Проте програми не зроблять процес ефективним.

Що передбачає закон про відновлення діяльності НАЗК?

Закон визначає, як НАЗК має реагувати на порушення антикорупційного законодавства, а також встановлює деякі особливості, якщо це порушення вчинили судді (зокрема Конституційного суду). Закон також передбачає відкритий цілодобовий доступ до реєстру декларацій, моніторинг способу життя посадовців і додаткові перевірки.

Що передбачає закон про відновлення відповідальності за неправду в деклараціях?

Відповідальність за декларування неправдивих даних наступає, якщо дані відрізняються від достовірних на суму від 500 прожиткових мінімумів (понад 1,1 мільйона гривень). Для посадовців, які умисно не задекларували майно на суму від чотирьох тисяч прожиткових мінімумів (від 9 мільйонів гривень), як максимальне покарання передбачено штраф від 51 до 85 тисяч гривень, громадські роботи на строк від 150 до 240 годин або обмеження волі до двох років із позбавленням права обіймати певні посади.

При цьому закон не передбачає позбавлення волі, а лише її обмеження. Через це його критикували в НАЗК і попросили Зеленського накласти вето.

• 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
• 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
• 9 грудня Венеціанська комісія опублікувала свій перший висновок щодо України — вона закликає відновити відповідальність за брехню в деклараціях та позбавляти волі в разі перевищення певного порогу. Також Венеціанська комісія порадила прописати в законі додаткові гарантії, які захистять суддів.
• 10 грудня Венеціанська комісія опублікувала другий терміновий висновок щодо України. Зокрема, у ньому йдеться про необхідність поновлювати розгляд справ і можливість зменшувати кворум суду. Для відбору суддів комісія радить сформувати оцінювальну комісію, до якої б входили міжнародні експерти з питань захисту прав людини і представники громадянського суспільства.