Зеленський підписав закон про відновлення відповідальності за недостовірне декларування

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, яку скасував Конституційний суд.

Про це повідомили у пресслужбі глави держави.

Як зазначили в Офісі президента, підписаний документ усуває прогалини в законодавстві, що виникли через скандальне рішення КСУ та дозволить притягнути до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання декларації.

«Відповідні зміни вносяться до Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та закону України «Про запобігання корупції», — зазначили у Зеленського.

• 27 жовтня Велика палата КСУ визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Пізніше стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.
• 29 жовтня відбулися термінові засідання Кабінету міністрів і Ради національної безпеки та оборони. Після цього за розпорядженням уряду НАЗК з 00:00 30 жовтня відкрило доступ до реєстру електронних декларацій, який не працював із вечора 28 жовтня.
• 4 грудня Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації — депутати ухвалили законопроєкт, який передбачає штраф і обмеження волі, але не увʼязнення. У НАЗК розкритикували документ за мʼякість і попросили Зеленського накласти вето на закон.
• 9 грудня Венеціанська комісія опублікувала свій перший висновок щодо України — вона закликає відновити відповідальність за брехню в деклараціях та позбавляти волі в разі перевищення певного порогу. Також Венеціанська комісія порадила прописати в законі додаткові гарантії, які захистять суддів.
• 10 грудня Венеціанська комісія опублікувала другий терміновий висновок щодо України — зокрема, в ньому йдеться про необхідність поновлювати розгляд справ і можливість зменшувати кворум суду, а для відбору суддів — сформувати оцінювальну комісію, до якої б входили міжнародні експерти з питань захисту прав людини і представники громадянського суспільства.