FT: США хочуть використати заморожені активи Ірану для допомоги країнам Перської затоки, які постраждали від іранських атак

Міністр фінансів США Скот Бессент хоче використати іранські активи на допомогу країнам Перської затоки, які постраждали від ударів Тегерану. Таким чином він прагне обмежити наслідки війни для союзників США на Близькому Сході.

Про це пише Financial Times з посиланням на джерела.

Ініціатива Бессента з’явилася після того, як тривалі атаки на найближчих союзників Вашингтону в регіоні, зокрема Кувейт і Бахрейн, спонукали американські сили вдарити по іранських цілях, попри крихке перемир’я між США та Іраном.

Відносини між США та їхніми ключовими партнерами в Перській затоці погіршилися через затяжний конфлікт і фактичне закриття Ормузької протоки — важливого маршруту для експорту нафти й газу з регіону.

«Міністерство фінансів використає всі доступні інструменти, щоб зробити іранські активи доступними для наших союзників у Перській затоці та підтримати відновлення й ремонт після будь-яких майбутніх збитків, завданих Іраном», — повідомив Financial Times високопосадовець адміністрації Дональда Трампа.

За його словами, Бессент доручив своїй команді оцінити ситуацію в країнах Перської затоки та підготувати комплексні розрахунки витрат на усунення збитків, яких Іран завдав від початку війни.

«Міністерство фінансів також розгляне можливість використати іранські активи для компенсації та ремонту збитків, завданих раніше», — додав чиновник.

Ідея використати іранські активи — зокрема до $100 млрд заморожених коштів, що зберігаються в різних країнах світу, — для відновлення держав Перської затоки з’явилася на тлі дискусій між США та Іраном про можливе повернення частини цих грошей Тегерану в рамках потенційної мирної угоди.

Однак переговори поки не принесли прориву, а військова напруга продовжує зростати. Цього тижня Іран запустив ракети по американських базах у Кувейті та Бахрейні. Шість із них перехопили, а сьома не досягла цілі.

США 5 червня збили чотири іранські ударні безпілотники, які «становили безпосередню загрозу регіональному морському руху» в Ормузькій протоці, а 6 червня — ще два. Також американські військові вдарили по іранських прибережних радіолокаційних станціях спостереження в Горуку та на острові Кешм.

Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США

Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.

Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни, де розташовані бази США, та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою — це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який зʼєднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходила майже пʼята частина світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня.

8 квітня сторони домовились про припинення вогню на два тижні. 13 квітня США розпочали морську блокаду портів Ірану, вимагаючи повністю розблокувати Ормузьку протоку для всіх суден.

17 квітня припинити вогонь домовились Ліван та Ізраїль, після цього Іран розблокував Ормузьку протоку. Однак уже 18 квітня Іран заявив, що знову блокує Ормузьку протоку через морську блокаду США. Того ж дня Іран обстріляв кілька суден, які намагались пройти протокою.

Протягом останніх тижнів США та Іран періодично обмінюються ударами, проте жодна зі сторін при цьому не заявляє про порушення режиму припинення вогню — він продовжує діяти. Зокрема, 3 червня іранські дрони вдарили по аеропорту в Кувейті, через що загинула одна людина та призупинили комерційні рейси. В Ірані казали, що били по американській базі в Кувейті.

У звʼязку із загостренням конфлікту на Близькому Сході під час перемовин між Тегераном і Вашингтоном ціни на нафту знову виросли.