Amnesty International проводила дослідження у січні — листопаді 2019 року на території Донецької й Луганської областей, яку контролює українська влада. І хоча у порівнянні з 2014—2015 роками рівень домашнього насильства в зоні бойових дій зменшився, він все ще залишається проблемою, йдеться у звіті. До таких висновків дослідники дійшли, коли опитали потерпілих жінок, їхніх родичів і друзів, а також працівників місцевих громадських організацій.
«Бабель»
Із січня по листопад 2019 року Amnesty International зафіксувала 27 випадків домашнього насильства в Донецькій та Луганській областях. Усі постраждалі — жінки, а кривдники — їхні партнери. Лише в чотирьох випадках поліція кваліфікувала напад як домашнє насильство та розслідувала його як адміністративне правопорушення.
Одинадцять із 27 кривдників — теперішні чи колишні військовослужбовці. Але до поліції заявили лише вісім жінок, решта не зверталися, бо не вірять у покарання для кривдників. Три потерпілі пізніше забрали заяви під тиском кривдника або правоохоронців. Ще одну справу поліція закрила через брак доказів, попри зафіксовані побиття і заяву жінки про зґвалтування. Наразі кримінальні розслідування тривають лише за чотирма заявами, але жодну з них поліція не кваліфікувала за статтею про домашнє насильство. Злочини визначили як хуліганство або як нанесення тілесних ушкоджень.
За 2017—2018 роки Amnesty International зафіксувала вісім випадків сексуального насильства на Донбасі. Серед них — два зґвалтування, одна спроба зґвалтування, решта — сексуальні домагання з боку військових. Більшість випадків сталися в Ясинуватському та Мар’їнському районах Донецької області та в Новоайдарському районі Луганської області. Це населені пункти поблизу лінії зіткнення, де перебуває велика кількість військових. Дослідники Amnesty International припускають, що насправді випадків сексуального насильства з боку військових набагато більше, але постраждалі неохоче говорять про це публічно. Вони відчувають сором та провину, а також бояться за своє життя. «Жінки на постраждалих від конфлікту територіях бояться розправи, зокрема через наявність зброї у кривдників. Крім того, вони живуть у середовищі, де думка та підтримка людей важливі для виживання, а коли постраждалим доводиться далі жити в тих самих маленьких громадах, де дислокуються солдати, виникають додаткові серйозні побоювання щодо конфіденційності та безпеки», — йдеться у звіті.
Лише один випадок сексуального насильства на Донбасі з 2017 по 2019 рік дійшов до суду. Солдат кілька разів зґвалтував жінку у Новомихайлівці (Мар’їнський район, Донецька область) у лютому 2017 року, а згодом погрожував їй, щоб вона забрала заяву з поліції. Вироку в цій справі досі немає.
Сергій Моргунов / «Бабель»