По підстанціях АЕС уже били десятки разів, ситуація в енергосистемі зараз — це наслідок таких атак
Про загрозу атак на підстанції АЕС говорять не вперше — президент наголошував на цьому і в попередні роки. Насправді такі атаки вже відбувалися періодично. Наприклад, у листопаді 2025 року Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська атомні електростанції скорочували виробництво електроенергії на три тижні. Це сталося тому, що були пошкоджені великі підстанції та лінії електропередачі (ЛЕП), через які електрика йде до споживачів.
У Міністерстві енергетики України пояснили, що АЕС зменшують потужність (тобто скорочують виробництво електроенергії) з двох причин: щоб захистити обладнання від раптового удару або через те, що підстанції зруйновані. Якщо ракета чи дрон влучить у високовольтну лінію, коли АЕС працює на повну силу, станеться різкий стрибок напруги. Це може серйозно пошкодити обладнання самої станції. Тому енергетики діють на випередження, щоб зменшити наслідки, якщо мережа розірветься.
Коли російські дрони чи ракети пошкоджують підстанції «Укренерго», через які струм від АЕС іде до споживачів, станція просто не може «проштовхнути» вироблену енергію в систему. Щоб надлишок енергії не спалив обладнання самої станції та вцілілі мережі, автоматика миттєво спрацьовує і гасить реакцію — це називається «скидання потужності». Наприклад, так сталося під час масованої атаки в листопаді, про яку ми писали вище.
Атомні електростанції мають протиаварійний захист, хоча (незначний) ризик залишається
Атомні електростанції спроєктовані так, щоб автоматично переходити в безпечний режим за допомогою спеціальних систем безпеки. Однією з них є аварійний або протиаварійний захист — автоматичні «гальма» реактора. Якщо зовнішні умови порушуються (наприклад, підстанція раптово втрачає живлення), вони миттєво переводять реактор у безпечний стан, щоб уникнути пошкоджень.
Тобто коли російський дрон чи ракета влучають у пістанцію, АЕС втрачає звʼязок з мережею. Тоді й спрацьовує автоматика: станція миттєво знижує потужність, щоб завадити перегріву обладнання. Якщо зовнішня напруга зникає повністю, вмикаються дизельні генератори. Вони підтримують роботу насосів, які охолоджують реактор, поки мережу не відновлять.
Така ситуація сталася 20 січня на Чорнобильській АЕС. Гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі повідомив, що через обстріл ЧАЕС втратила все зовнішнє електропостачання, також постраждали лінії електропередачі до інших АЕС. Тому на станції автоматично запрацювали резервні джерела живлення — дизельні генератори.
Чорнобильська АЕС після удару російського дрона, 14 лютого 2025 року. Ударний дрон влучив у «Новий безпечний конфайнмент» (НБК) ― захисну арку над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Getty Images
Навіть коли реактор зупинено, ядерне паливо все одно виділяє тепло (залишкове тепловиділення). Його потрібно постійно охолоджувати водою. Насоси, які качають цю воду, живляться від мережі. Якщо електроенергії в ній немає — на АЕС вмикаються дизельні генератори.
Така ситуація не означає радіаційну аварію, але саме нестабільність енергосистеми і є ключовим фактором ядерного ризику. На цьому окремо наголошує МАГАТЕ: робота на генераторах — це тимчасове рішення, оскільки вони мають обмежений запас палива і потребують постійного технічного нагляду в умовах екстремальних холодів.
«Ці підстанції мають вирішальне значення для ядерної безпеки, бо вони постачають електроенергію для охолодження реакторів та інших важливих систем безпеки», — каже Рафаель Гроссі.
Енергосистема України не зруйнована, але постійно деградує
Загальнодержавний блекаут теоретично можливий, але малоймовірний, вважає ексочільник «Укренерго» Володимир Кудрицький. Повністю «погасити» країну Росія не здатна. Енергосистема зараз гостродефіцитна, однак вона не перебуває на межі колапсу.
Кудрицький також нагадав, що в листопаді 2022 року, попри війну і постійні обстріли, Україна відновила енергосистему за 13 годин (тобто швидше, ніж Іспанія після масштабного блекауту). Полегшення ситуації Кудрицький прогнозує вже в березні, бо обʼєктивні чинники працюватимуть на користь: зросте температура, зменшиться споживання електроенергії, активніше запрацює сонячна генерація.
Енергетики демонтують розбитий трансформатор на підстанції «Укренерго» після масованої атаки ракетної атаки, 10 листопада 2022 року. Блекаут у Києві, 31 жовтня 2022 року.
Getty Images
Водночас Україна дедалі більше спирається на імпорт електроенергії. Міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що з жовтня Росія пошкодила 8,5 гігавата енергогенеруючих потужностей України — це майже половина типового споживання електроенергії. Саме через це потрібна рекордна кількість імпорту електроенергії, пише Reuters.
Генеральна директорка з безпеки та стійкості енергетичного аналітичного центру Dixi Group Олена Лапенко в коментарі Reuters пояснила: «Енергетична система України не зруйнована, але вона працює в режимі постійної деградації».