НАБУ і САП обвинувачують Юлію Тимошенко в підкупі депутатів. Вона каже, що захищає країну від зовнішнього управління. Що відомо про справу і які питання залишаються без відповідей. Пояснюємо

Що каже слідство

Двадцять четвертого листопада 2025 року керівник САП Олександр Клименко звернувся до генерального прокурора Руслана Кравченка. Він повідомив, що в парламенті діє організована група, яка підкуповує депутатів, щоб ті голосували за потрібні законопроєкти. У списку потенційних злочинців була і Юлія Тимошенко. Оскільки йшлося про народних депутатів, погодити початок розслідування мав саме генпрокурор.

А 27 листопада, в день народження Тимошенко, САП зареєструвала два кримінальних провадження. За словами прокурора САП Віталія Гречишкіна, який представляв у суді клопотання про запобіжний захід для Тимошенко, одне стосувалося прийняття пропозиції чи обіцянки хабаря, друге — пропозиції і обіцянки хабаря. У першому йшлося про злочинну організовану групу, по другому такої інформації наразі немає. Згодом обидва провадження об’єднали в одне.

Після цього, 9 січня 2026 року, до антикорупційних органів звернувся народний депутат. У справі він проходить під кодовим імʼям «Мазур». Зі слів Тимошенко, його справжнє імʼя Ігор Копитін. У 2024 році журналіст Михайло Ткач повідомляв, що Копитін має посвідку співробітника ГУР. За інформацією джерел «Бабеля», Копитін досі працює в ГУР.

Депутат розповів детективам, що в грудні 2025 року Тимошенко запросила його на зустріч і за винагороду запропонувала голосувати за потрібні їй законопроєкти. У НАБУ Копитіну запропонували «допомогти викрити злочинну діяльність групи, учасником якої є і Юлія Тимошенко».

Дванадцятого січня Копитін пішов на зустріч із Тимошенко вже із записувальним пристроєм. Дозвіл негласно стежити за депутаткою прокурори отримали за кілька днів до цього, 7 січня, тобто ще до того, як до них звернувся Копитін. Зустріч відбулася не в кабінеті Тимошенко, а в сусідньому — її заступника, теж народного депутата Сергія Власенка. Там теж згодом провели обшук.

За словами Копитіна, за $10 тисяч на місяць Тимошенко запропонувала йому голосувати за її вказівками і знайти ще депутатів, згодних діяти за такою схемою. Список потрібних законопроєктів вона мала надсилати в Signal.

На обранні запобіжного заходу прокурор процитував, як Тимошенко радила Копитіну підшуковувати інших охочих: це мали бути надійні люди, «які не зрадять». Вона радила не вербувати їх у публічних місцях ― ресторанах чи адмінбудівлях, а краще десь удома. Перші гроші Тимошенко планувала передати Копитіну і ще двом депутатам, готовим працювати за такою схемою, 13 січня. Імена цих депутатів слідство поки не розкриває.

Якщо вірити записам, метою Тимошенко було «грохнути більшість» і «убивати законопроєкти». Для останнього використовували витончені методи. Наприклад, депутати голосували за те, щоб законопроєкт внесли в порядок денний, і провалювали його вже під час голосування. Вся комунікація мала відбуватись напряму між Копитіним і Тимошенко, передавати її телефон третім особам було заборонено, як і казати депутатам, задіяним у схемі, що гроші від неї.

Обшуки в Тимошенко тривали з вечора 13-го до ранку 14 січня. До того моменту гроші Копитін так і не отримав. У кабінеті слідчі вилучили списки народних депутатів, зокрема «слуг», з різними позначками навпроти прізвищ. На основі цих паперів слідство і сформувало список людей, з якими суд врешті заборонив Тимошенко спілкуватись.

Під час обшуків у Тимошенко вилучили шість мобільних телефонів. Один з них — IPhone 13 — з єдиним встановленим месенджером Signal і одним контактом, підписаним «2022». Із цим абонентом Тимошенко зідзвонювалася в грудні 2025 і в січні 2026 року. Розмови, за словами прокурора, стосувались «залучення профспілок до політичного життя, купівлі під це політичних партій, необхідності залучення до цих процесів широких мас населення».

На іншому вилученому телефоні слідчі знайшли переписку про кадрові рішення, які парламент голосував 13 січня. Тоді депутати звільнили керівника Мінцифри Михайла Федорова, міністра оборони Дениса Шмигаля, голову СБУ Василя Малюка і провалили призначення Федорова і Шмигаля міністрами оборони і енергетики. За словами Тимошенко, це переписка з її помічником, який регулярно надає їй аналітику про голосування в Раді. Саме з цього телефону, судячи зі слів прокурора, Копитін отримав список законопроєктів, за які він мав голосувати.

Пароль від третього телефону — Samsung Galaxy A07— Тимошенко відмовилась надати. Чи зламали його слідчі — невідомо.

За словами прокурора, під час обшуків в офісі «Батьківщини» також вилучили моноблок комп’ютера. В одному з акаунтів з назвою «Каса» був файл «Отчот» з таблицями Excell за 2022—2026 роки. У таблицях — витрати, дати і суми, а також джерела надходження коштів, серед яких і Юлія Тимошенко. Сама вона каже, що компʼютер вилучили з її приймальні, а суми — це кілька тисяч гривень, які вона давала на чай, каву і цукерки в приймальні. Що насправді в тих таблицях, на суді не пояснили.

Ще один доказ обвинувачення — протокол огляду телефону Копитіна, куди, за версією слідства, писала Тимошенко. Вранці 13 січня, до голосувань у Раді, Копитін написав повідомлення: «Юлія Володимирівна, доброго ранку. Після вчорашньої фракції і сьогодні зранку по кадрам є нюанс. Я підійду до вас і все розповім. Поки що без нас в цьому питанні. Дуже перепрошую». Одразу після цього Тимошенко подзвонила йому, розмова тривала дві хвилини, про що йшлося — невідомо.

Що кажуть Тимошенко та її захист

Більшу частину своєї промови в суді Юлія Тимошенко присвятила тому, що вона єдина в парламенті бореться проти зовнішнього керування Україною і спроб обмежити суверенітет через участь міжнародників у відборі суддів ВАКС, керівників антикорупційних органів тощо.

Тимошенко наполягає, що ніякого злочину не було, а записи сфальсифікували — ймовірно, Копитін. Вона не заперечує, що спілкувалася з депутатом, але частина розмови, де йдеться про гроші, сфальсифікована. «Я категорично спростовую, що це звучало під час розмови, ІТ-компанії [які вона попросила проаналізувати записи], сказали, що це чиста компіляція», — зазначила Тимошенко в суді.

Тимошенко вважає, що це провокація НАБУ. Вона стверджує, що детективи шантажем могли примусити Копитіна взяти в цьому участь. Посилаючись на якусь довідку, Тимошенко зазначає, що депутат фігурував у матеріалах провадження, яке стосувалося зв’язків із фірмами в Росії. Що це за провадження і хто його розслідував — незрозуміло. Але, на переконання Тимошенко, за участь в операції НАБУ пообіцяло його закрити. Якщо це правда, такі дії можна трактувати як провокацію злочину правоохоронцями — це злочин.

Тимошенко каже, що ніяких грошей Копитін отримати не мав, вилучені в неї кошти підтверджені декларацією і не були призначені для підкупу депутатів. Вона наполягає, що НАБУ не мало права «вриватися з невідкладним обшуком, коли передачі грошей не було». Насправді для кваліфікації статті, яку інкримінують Тимошенко, передавати гроші необовʼязково. Злочин вважається закінченим з моменту, коли людина висловила таку пропозицію.

Захист Тимошенко звертає увагу на нестиковки в справі та інші процесуальні недоліки. Адвокати зазначають, що в кримінальному провадженні, яке відкрили в листопаді 2025 року, йдеться про організовану групу, однак ні у фабулі, ні в підозрі Тимошенко про організовану групу не згадується. Підозр іншим депутатам чи членам групи теж поки немає. Сама Тимошенко стверджує, що з двома третинами депутатів зі списку, який у неї вилучили, вона незнайома.

Крім того, ухвалу на проведення неформальних слідчих дій стосовно Тимошенко, зокрема право прослуховувати її розмови, слідство отримало 7 січня, ще до того, як Копитін звернувся до НАБУ. А епізод за участі Копитіна як окреме провадження слідчі не зареєстрували. Цей процесуальний момент може суттєво вплинути на розгляд справи в суді по суті, вважає колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.

Що вирішив суд

Суд задовольнив клопотання прокурора і призначив Тимошенко заставу 33 мільйони гривень. Ця застава не є альтернативою триманню під вартою — прокурори не просили відправити Тимошенко в СІЗО. Лише в разі, якщо Тимошенко протягом пʼяти днів після оголошення рішення суду, тобто до середи 21 січня, не внесе заставу, суд буде визначати інший вид запобіжного заходу.

Тимошенко заборонили виїжджати за межі Київської області без дозволу слідства. Депутатці також заборонили спілкуватися з низкою депутатів «слуг», серед яких і Ігор Копитін. До переліку ввійшла вся група колишнього спікера парламенту Дмитра Разумкова, який розійшовся в позиціях із владою. Також у списку один депутат від «Батьківщини» — Андрій Ніколаєнко.

Питання, які залишилися без відповідей:

• Чому Копитін заявив у НАБУ лише через два чи три тижні після розмови з Тимошенко.
• Чому Копитін відмовився продовжувати участь в операції і зафіксувати, як Тимошенко передає йому гроші.
• Чому слідство не зареєструвало окреме кримінальне провадження за участі Копитіна.
• Чи планували детективи якісь негласні слідчі дії до 7 січня 2026 року, коли слідство отримало відповідну ухвалу. Чи цю ухвалу використали лише на прослушку, яку повісили на Копитіна.