Радянський Союз розпочав космічну еру, але Росію переслідують невдачі
У 1961 році Радянський Союз першим у світі відправив людину в космос. Космонавт Юрій Гагарін здійснив оберт навколо Землі на кораблі «Восток-1». СРСР створив першу у світі орбітальну станцію, розвивав довготривалі пілотовані місії та реалізовував масштабні наукові програми. Зокрема, дослідження Венери, яке вважали технічно майже неможливими.
Після розпаду Радянського Союзу Росія успадкувала ракети, інфраструктуру, кадри й репутацію космічної наддержави. Москва десятиліттями безперервно запускала пілотовані місії, але з роками замість нових проривів накопичилися проблеми. Пілотовані запуски зривалися, кораблі виводили з експлуатації через технічні збої, новий космодром так і не запрацював на повну, а амбітні наукові місії закінчувалися аваріями. Одна з них сталася наприкінці 2025 року.
Двадцять сьомого листопада Росія запускала з космодрому «Байконур» екіпаж на Міжнародну космічну станцію (МКС). Ракета «Союз» стартувала успішно, з двома росіянами та одним американцем на борту. Але вже після запуску один з основних компонентів стартового майданчика, який називається кабіною для технічного обслуговування, відірвався. Без нього неможливо готувати наступні запуски. Проблема в тому, що пілотовані місії Росії залежать від одного стартового майданчика — платформи № 31. Її збудували 64 роки тому. Ба більше, вона розташована не на території Росії, а в Казахстані. Космонавт Юрій Гагарін також вирушав з «Байконуру».
Обвалена кабіна технічного обслуговування на стартовому комплексі «Союзу».
Роскосмос
«Роскосмос» одразу заявив, що всі необхідні запчастини є і ремонт відбудеться «найближчим часом». Але російські експерти ці заяви поставили під сумнів. Авіакосмічний аналітик Георгій Трішкін оцінив час ремонту щонайменше в шість місяців, а в гіршому разі — понад півтора року. У середині грудня «Роскосмос» пообіцяв завершити роботи до кінця зими й заявив, що всі деталі вже доставили на «Байконур». Але навіть оптимістичний сценарій означає тривалу паузу.
Уламки конструкції після аварії 27 листопада.
NASA/Bill Ingalls
Росія втратила предмет своєї космічної гордості, а відповідальність за польоти на МКС тепер повністю передадуть США
Російська ракета «Союз» була вірною «робочою конячкою», яка десятиліттями перевозила астронавтів на Міжнародну космічну станцію (МКС). Наразі це неможливо, оскільки зламаний стартовий майданчик на «Байконурі» — фактично єдине місце, звідки Росія могла здійснювати пілотовані космічні польоти.
«Ситуація унікальна, тому що історично Росія завжди мала можливість відправляти своїх космонавтів у космос. Вона також дуже цим пишалася», — каже професор космічних технологій Університету Аалто Яан Пракс.
Відповідальність за польоти до МКС повністю передадуть Сполученим Штатам. Іронія в тому, що протягом дев’яти років ситуація була зворотною: саме Росія була єдиною країною, яка возила людей на орбіту, а говорили про занепад американської космонавтики. Насправді це був перехідний етап: NASA передало орбітальні перевезення приватним компаніям і зосередилося на амбітніших цілях. У випадку Росії нового підйому поки що не видно, принаймні в цивільних програмах.
Ракету «Союз» встановлюють у вертикальне положення на стартовому майданчику № 31 космодрому «Байконур» у Казахстані, 24 листопада 2025 року.
NASA/Bill Ingalls
Співпраця зі США — це радше ідеологія, ніж бізнес
Протягом 2025 року з’являлися сигнали про можливе нове космічне співробітництво між Росією та США. Глава «Роскосмосу» Дмитро Баканов у липні заявляв про переговори з Ілоном Маском. А керівник російського інвестфонду Кирило Дмитрієв навіть пропонував надати Маску малу атомну електростанцію для польоту на Марс.
Втім, професор Пракс вважає розширення західної співпраці з Росією малоймовірним. Йому заважають жорсткі американські обмеження та війна Росії проти України. Хоча в нинішньому світі, за його словами, не варто повністю відкидати жоден сценарій. Якщо ж співпраця США і Росії в космосі відновиться, то швидше з ідеологічних, а не економічних причин. Трамп може використати космічний досвід, щоб зблизитися з Путіним.
Водночас Європейське космічне агентство (ЄКА) фактично повністю заморозило співпрацю з «Роскосмосом» через війну.
Китай — єдина надія, але тут теж є питання
Проблеми Росії посилює дефіцит компонентів. Санкції обмежують доступ до сучасної західної електроніки, без якої космічна галузь не працює. Тому Китай став для Росії ключовою надією. Країни домовилися про спільну наукову станцію на Місяці. Але професор Пракс сумнівається, що ці плани реалізуються.
На графіку показано, як, зокрема, Сполучені Штати й Китай збільшили кількість запусків ракет на орбіту.
«Бабель»
Головна причина занепаду — хронічне недофінансування. Світову космічну індустрію сьогодні рухає приватний сектор, якому потрібні відкриті ринки, міжнародна кооперація й швидкі фінансові потоки. Росія випала із цієї системи. Цивільна космічна галузь у країні роками недоотримує кошти, триває відтік кадрів за кордон, а стара інфраструктура, яка працювала десятиліттями, поступово руйнується. Окрема аварія — ще не вирок. Але, за оцінкою експерта, найближчими роками російська космічна програма далі деградуватиме.