Геноцид — це не просто вбивство цілої етнічної групи чи народу, а вбивство з наміром знищити цю групу чи народ. Це прописано в Конвенції про геноцид 1948 року. Отже, щоб довести геноцид, треба довести саме намір, каже Джаніна Ділл, професорка Оксфордського університету і співдиректорка Оксфордського інституту етики, права і збройних конфліктів.
Палестинці перед тілами загиблих після ізраїльського удару 18 січня 2024 року в місті Рафах. Похоронна процесія в таборі біженців в місті Тулькарм на Західному березі річки Йордан.
Getty Images / «Бабель»
ПАР наполягає, що у керівництва Ізраїлю такий намір щодо населення Гази був. Серед доказів — публічні заяви ізраїльських військових, посадовців і відомих коментаторів. Загалом згадується понад 50 висловлювань ізраїльтян, які вони зробили після 7 жовтня, — це цитати міністра оборони Йоава Галланта, міністра спадщини Аміхая Еліяху і президента Ісаака Герцога. Галлант казав, що Ізраїль воює з «людськими істотами», міністр Еліяху пропонував скинути ядерну бомбу на Газу, а президент стверджував, що всі палестинці відповідальні за війну.
Щоб спростувати звинувачення, Ізраїль розсекретив майже 30 державних документів. Серед них — протоколи засідань Кабінету міністрів, рішення генералів і політиків. Логіка ізраїльтян така — важливо не те, що казали політики, а те, що вони робили. Тобто будь-які провокативні заяви нівелюються правильними рішеннями уряду і військового командування.
Загалом ізраїльські юристи надали суду близько 400 сторінок доказів. Усі вони зводяться до того, що Ізраїль прагнув законної війни проти ХАМАС, а не геноциду проти палестинців. Згідно з цими документами, у листопаді премʼєр-міністр Біньямін Нетаньягу наказав відправити до сектора Гази гуманітарну допомогу, паливо і воду. Він також доручив уряду вивчити, як міжнародні організації могли б створити в Газі польові лікарні.
Суду також показали електронне листування військових Ізраїлю з гуманітарними організаціями й ООН. У них вони обговорювали, як можна налагодити поставки їжі, ліків і вакцин до Гази. Ізраїль запевняє суд: якби він мав намір масово знищити населення Гази, то не співпрацював би з ООН у питаннях гуманітарної допомоги.
Лікарі на борту французького військового човна Dixmude, який став плавучим госпіталем для палестинців. Палестинці на борту Dixmude біля берегів м. Ель-Аріш (Єгипет).
Getty Images / «Бабель»
Ці накази дають справі важливий контекст, кажуть NYT експерти з міжнародного права, але вони — лише частина картини. До документів є дві важливі претензії. По-перше, їх ретельно відбирала зацікавлена сторона. По-друге, папери датовані переважно листопадом 2023 років, наказів за перші 10 днів війни Ізраїль не надав. Саме в цей час країна заблокувала допомогу Газі та зупинила поставки електроенергії та води, якими вона забезпечує сектор Гази.
«Коли ви намагаєтеся довести, що ви не віддавали якихось наказів, звісно, ви не надаватиме документів, які цю тезу спростовують», — каже професор міжнародного права з Університету Міддлсекса в Лондоні Вільям Шабас.
До того ж навіть надані Ізраїлем докази ще будуть перевіряти. ООН звинувачувала Ізраїль в тому, що він блокує допомогу для півночі Гази. Саме ця частина зруйнована найбільше. Сили ЦАХАЛ також повністю блокували місто Газа. Це порушення міжнародного права, бо блокада може призвести до епідемій та голоду. Про цю загрозу заявляла і ООН.
Перше рішення суд може винести уже в пʼятницю 26 січня. Можливо, Міжнародний суд вимагатиме від Ізраїлю призупинити бойові дії на час розгляду справи — саме до цього закликає ПАР. Але в такому разі судді мають визнати правдоподібною тезу про те, що Ізраїль міг скоювати геноцид. На остаточний вердикт у цій справі доведеться чекати роками.
Палестинці посеред руїн у місті Рафах після бомбардування.
Getty Images / «Бабель»
Ми віримо, що всі воєнні злочинці колись опиняться за ґратами. Це неможливо без чесної журналістики, тож підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].