Війська росії взяли під контроль фактично весь Бахмут, назвавши перемогою кампанію із захоплення стратегічно не важливого міста, що коштувала їм 10 місяців часу й десятки тисяч життів. От тільки тепер вони, ймовірно, опинилися в гіршому становищі, ніж місяць чи два тому, коли контролювали менше міської території, пише The Wall Street Journal. По-перше, російські війська виснажені ― на відміну від українських, які берегли підрозділи, що мають взяти участь у контрнаступі, і не задіювали їх у Бахмуті й довкола нього. По-друге, це виснаження й невдачі призвели до розбрату серед різних підрозділів військ окупантів ― зокрема, між регулярною російською армією й «ПВК Вагнера». І по-третє, українці зайняли важливі висоти довкола Бахмуту й тепер просто обстрілюють росіян згори. ЗСУ вдалося взяти донбаське місто ― точніше, те, що від нього лишилося ― у напівоточення, що робить їхнє становище вигідним, тоді як росіяни продовжують гинути без жодного результату. «За цей час ми вивчили ворога і знаємо, як його тут знищувати ефективніше, ― сказав виданню боєць Третьої штурмової бригади, чимало її теперішніх членів брали участь у боях в Маріуполі, ― І якщо раніше ініціатива тут була за росіянами, зараз вона в наших руках».
Диктатор путін шалено боїться українського контрнаступу ― і намагається всіма доступними йому засобами відкласти його початок. Таке основне пояснення інтенсивних ударів ракетами й дронами по Україні дав колишній британський військовий, а тепер колумніст видання The Telegraph Річард Кемп. У Кремлі розуміють, що шанси ЗСУ на успіх зараз високі, а тому намагаються бодай посунути в часі український наступ, по змозі знищивши якомога більше українських військових і зброї в центральній та західній частині України, поки запаси ракет іще не вичерпались. Інша мета ― деморалізувати цивільне населення, щоб воно тиснуло на владу, аби та швидше домовилась із росіянами про припинення бойових дій. Втім, пише Кемп, поки що путін домігся лише протилежного. Так, у ніч із суботи на неділю росіяни випустили по Києву рекордну кількість дронів-камікадзе, щоб відзначення 1541-ї річниці заснування української столиці стало якомога похмурішим. Однак їм нічого не вдалося: уже зранку кияни, ніби нічого не сталося, раділи життю, зізнавалися столиці в коханні й не виявляли ніякого бажання йти на поступки. Також путін зазнав майже повної поразки на дипломатичному фронті: очевидно, що Захід Україну вже не залишить, пише Кемп. Не знаючи, як відвернути вірогідний майбутній колапс, путін намагається робити хоч щось ― звідси й регулярні обстріли, вважає Кемп.
Треба якомога доступніше донести до путіна, що час зараз грає проти нього, пише в редакційній колонці The Washington Post. Раніше поширеною була думка, що росії треба лише перечекати, доки світ «втомиться» від України ― і тоді домогтися завершення війни на своїх умовах буде простіше. Однак минають місяці, а розрахунок росіян не справджується. Більше того, новини кількох останніх тижнів змінили статус-кво, вважають редактори видання. Вони мають на увазі три події ― рішення Джо Байдена надати Україні винищувачі F-16, виділення Німеччиною пакета допомоги на $3 мільярди, який включає і «Леопарди», і ППО, і артилерійській снаряди, а також надання Британією далекобійних снарядів Storm Shadow. Це все виводить підтримку України на новий рівень, адже з цією зброєю Україні буде значно легше відвойовувати захоплені території. Також уся ця допомога ― довгострокова, і є свідченням готовності Заходу підтримувати Україну в цій війні роками, якщо вона затягнеться на тривалий час. Відтак путін має зрозуміти, що тягнути час ― зовсім не в його інтересах, і краще знайти якусь формулу миру раніше. Переконливим аргументом для путіна, вважають у WP, мають стати зміни у військових бюджетах союзників України, як відображали б готовність підтримувати Київ, скільки треба.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]