Американський політолог з українським корінням Олександр Мотиль розбирає пропозиції західних політологів і військових щодо того, як завершити російсько-українську війну, в авторитетному вашингтонському виданні The Hill. «Усі хочуть, щоб ця війна скінчилась, але як саме досягти миру ― неясно. Легкі рішення насправді базуються на помилкових припущеннях ― а тому вони нездійсненні, хоч і приваблюють людей через нібито значні результати невеликих зусиль», ― пише він. Таким легким рішенням може здаватись обіцянка НАТО ніколи не включати до свого складу Україну, адже нібито саме це й стало причиною «превентивного» нападу росіян. Насправді ж, пише Мотиль, навіть далекий спостерігач зрозуміє, що це брехня: росія мляво відреагувала на вступ до НАТО Фінляндії, і точно не Північноатлантичний альянс став причиною вторгнення росії в Україну у 2014 році. Друге хибне припущення ґрунтується на тому, що путін хоче миру. За словами Мотиля, усі сподівання на це мали б розвіятись 30 вересня минулого року, коли росія включила чотири українські області до свого складу. Тепер Москва формально вважає їх частиною росії, окупованою Україною. І путін до кінця свого політичного життя педалюватиме тезу, що принаймні ці території потрібно відвойовувати. Урешті-решт, додає Мотиль, путін мав купу можливостей досягти миру ― але довіряти йому не можна навіть за столом переговорів.
Шанс на мир зʼявиться, лише якщо в росії зміниться влада, стверджує політолог. Імовірність цього є, адже й у владній та бізнесовій верхівці росії, і серед простого населення невдоволення погіршенням життя за останній рік чимале. Ще більше людям дошкуляє відсутність перспектив. Прихід до влади миролюбного правителя, який в обмін на компроміси виторгував би послаблення санкцій проти росії, у перспективі здається робочим варіантом ― хоч і складнішим для реалізації, адже поки що ті, хто міг би ініціювати зміну влади, ослаблені воєнним шалом у російському суспільстві.
Отже, змінити російського правителя, якщо путін раптом не помре чи не загине, можливо лише шляхом завдання росії максимальних проблем у війні, підсумовує Мотиль. Існує певна межа втрат і воєнних проблем, за якої невдоволення суспільства зробить перебування при владі старої команди неможливим. Тому що більше смертей на фронті та втрачених з ганьбою загарбаних територій, то ближча перспектива зміни влади в росії та реалістичніший мир. Численним західним аналітикам дискомфортно визнавати, що лише надання Україні більшої кількості зброї допоможе зупинити війну ― але насправді так і є, підсумовує Мотиль.
***
Матеріал про ситуацію на Запорізькій АЕС напередодні очікуваного українського контрнаступу опублікувало видання Politico. Уже 13 місяців працівники станції змушені проходити на свої робочі місця через численні російські блокпости та вогневі точки, облаштовані між енергоблоками. Утім, АЕС продовжує працювати ― і, очевидно, стане місцем підвищеної небезпеки з початком українського контрнаступу, який, за більшістю оцінок, має відбуватися неподалік, пише видання. Якщо раніше МАГАТЕ, що координує роботу атомної енергетики у світі, намагалося влаштувати довкола станції демілітаризовану зону, зараз його керівництво облишило цю ідею і намагається домовитись про те, щоб довкола АЕС та на її території не вели бої. На самій станції залишаються працювати майже дві тисячі українських фахівців ― упʼятеро менше, ніж до окупації. Росіяни намагаються переманити їх вищими зарплатами, проте українці відмовляються переходити на бік окупантів. І очікують на звільнення.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]