Bloomberg опублікував колонку берлінського оглядача Андреаса Клюта під назвою «В Україні є кращі герої, ніж цей друг фашизму», в якій ідеться про постать Степана Бандери. Клют визнає абсурдність офіційної російської причини повномасштабного вторгнення та стверджує, що Україна є нацією героїв і героїнь, які борються за свою свободу, а не країною, якою керують нацисти. Автор також визнає доцільність зауважень посла України в Німеччині Андрія Мельника на адресу Берліну за недостатньо сміливу та швидку допомогу Україні. Однак Клют приєднується до критики Мельника за його прихильність до Степана Бандери, якого в статті називає «українським ультранаціоналістом і квазіфашистом». Клют пише про союз Бандери з Гітлером та етнічні чистки, нібито вчинені підлеглими Бандери. Після увʼязнення Гітлером і згодом убивства радянським КДБ Бандера став символом української державності й особливо популярний у Західній Україні, йдеться в колонці. У нещодавньому німецькому вебшоу Мельник долучився до дискусії про Бандеру і сказав, що попри свою неоднозначну біографію, він був борцем за свободу між двома злами. Це викликало хвилю критики: інтервʼю негативно прокоментували МЗС Польщі та посольство Ізраїлю. У МЗС України уточнили, що точка зору Мельника не відображає офіційної позиції України. Ходять чутки, пише Клют, що посла можуть відкликати до Києва.
The Washington Post пише про фінансове спустошення українських фермерів через російську блокаду торгівлі зерном. Кореспондент WP поспілкувався з фермером із Баштанки Володимиром Онищуком. Його зерно вартістю в $100 тисяч застрягло в Миколаєві після 24 лютого. Якщо Володимир і багато інших фермерів не отримають гроші найближчим часом, вони не зможуть розрахуватися за наступний урожай, пише видання. Сьогодні єдиний спосіб експорту ― через сухопутні шляхи та невеликі порти на річці Дунай, що призводить до втрати прибутку. Ціни на пшеницю різко зросли через довгі наземні шляхи, дорогий бензин і черги на кордонах, однак навіть попри це грошей, які фермери отримають від подальшого продажу, буде недостатньо для покриття їхніх витрат. Також виникають логістичні проблеми в ЄС: в Україні використовуються колії іншого розміру, ніж у Європі, а це означає, що зерно треба перевантажувати з українських вагонів у вагони стандарту ЄС, що збільшує витрати і займає час. WP цитує міністра інфраструктури Олександра Кубракова, який каже, що ця блокада ― ніщо інше як повторення Голодомору, штучного голоду, який Радянський Союз влаштував в Україні у 1930-х роках. Але цього разу вже у світовому масштабі.
The Hill пише, що масштабні руйнування в Україні можуть дати історичну можливість відбудувати країну з урахуванням кліматичних змін. Перехід до більш чистої, ефективної та стійкої інфраструктури є досить дорогим, і частина цих витрат зазвичай припадає на існуючі застарілі обʼєкти, пише видання. В Україні перехід міг би обійтися дешевше, ніж, наприклад, у США, оскільки багато українських обʼєктів знищені або пошкоджені війною. Кліматична мета України ― використовувати понад 20% електроенергії з відновлюваних джерел до 2035 року. Наразі державі випав шанс відновити електричну мережу шляхом перенесення або заведення під землю її ліній електропередачі та децентралізації мережі ― для збільшення можливостей виробництва вітрової та сонячної енергії. Зміна клімату та, зокрема, мінливі дощі й підвищення температури, ймовірно, серйозно вплинуть на сільськогосподарський і промисловий сектор України та зменшать надійність енергетичної інфраструктури. Хоча відновлення та відбудова потребують часу, надзвичайно важливо підтримувати спроможність уряду та адміністрації України ефективно контролювати реконструкцію із врахуванням кліматичних цілей, пише видання.