Сигнали повітряної тривоги в Україні не вмикає комп’ютер — це роблять люди. За кожною сиреною стоїть конкретний фахівець, який приймає рішення за секунди, пише The New York Times. Минулого місяця журналісти видання отримали рідкісний доступ до підземного центру в Харкові, де чергують цивільні спеціалісти. Вони стежать за радаром і в разі загрози вмикають тривогу — перемикають тумблер і натискають велику червону кнопку на екрані. «Я намагаюся зробити все якомога швидше, щоб люди мали більше часу сховатися», — каже один зі спеціалістів, 23-річний Дмитро. Харків часто обстрілюють, лише торік у місті пролунало близько двох тисяч тривог (у середньому п’ять на день). Тому частина мешканців почала втрачати пильність і менше на них реагувала. Через це міський голова Ігор Терехов запровадив нову систему, розповідає видання. Вона спрацьовує лише тоді, коли ціллю є сам Харків. Система запрацювала на початку 2025 року, відтоді в місті тривог стало вдвічі менше, ніж по області, і жодного разу сирени не пролунали із запізненням.
Центр працює цілодобово, зміни тривають по 12 годин. За сирени відповідає головний спеціаліст, поруч із ним сидить керівник зміни. На столі — дві комп’ютерні миші. Одна — звичайна. Друга вмикає понад 500 сирен у місті. Після кожного запуску її вимикають, щоб ніхто випадково не натиснув. На радіолокаційній мапі, яку використовує спеціаліст, навколо міста намальоване синє коло. Якщо дрон залітає в це коло, він може долетіти до Харкова за сім-вісім хвилин, тоді спеціаліст одразу вмикає сирени. Але якщо дрон або бомба змінює курс і минає місто, тривогу не дають. Працівники намагаються не поспішати без потреби, щоб люди не втратили довіру до сигналів. Загрози можна виявити кількома способами: іноді команда сама бачить загрозу на радарі, ситуаційний центр також підтримує прямий зв’язок з військовими. Однієї ночі військові попередили про пуск ракети, і в Харкові одразу пролунала тривога. Повідомлення від обласної влади з’явилося лише через три хвилини.
Щоб увімкнути повітряну тривогу, потрібно зробити два кроки: спочатку запускають мобільний застосунок, яким користується більшість українців, а потім натискають червону кнопку, яка вмикає сирени по всьому місту. Усе це займає менше двох секунд. Керівниця зміни Аліна Устюгова каже, що для цієї роботи потрібні спокій і зосередженість. Вона додала, що головного спеціаліста шукали пів року. Дмитро, який працює на цій посаді три місяці, каже, що звик до напруги і під час зміни майже не рухається. Про свою роботу він не розповідає родині: «Я не хочу, щоб вони знали, що на мені така відповідальність. Чим менше вони знають, тим краще сплять». Лише його дівчина знає, що саме він вмикає сирени. Коли вона чує сигнал, каже Дмитро, можливо, згадує про нього.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще трьох матеріалів.