Україна погодила з європейськими країнами та США план, як реагувати, якщо Росія порушить можливе майбутнє перемир’я. Про це пише Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з обговоренням. План передбачає кілька етапів: спочатку дипломатичне попередження, потім — втручання європейських сил за участю «Коаліції охочих», до якої також входять Велика Британія, Норвегія, Ісландія та Туреччина. А якщо це переросте в більш масштабну атаку — протягом 72 годин буде відповідь з боку підтримуваних Заходом сил за участю американських військових, сказали чиновники виданню. Українські, європейські та американські посадовці обговорили цей план у грудні в Парижі, а переговори між радниками з національної безпеки «Коаліції охочих» продовжилися 3 січня в Києві, повідомила знайома з цим питанням людина.
Водночас опитані Yle фінські дослідники вважають цей план нечітким. Вони наголошують, що незрозуміло, якою саме буде реальна військова відповідь Заходу і чи готові європейські країни воювати з Росією без негайної участі США. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Джоел Ліннайнмякі вважає, що триетапна модель створює у процесі ухвалення рішень «вузлові моменти», кожен з яких потребує різних окремих рішень. За словами експерта, поетапність спричинятиме затримку, а для України це означатиме невизначеність у подальших діях, яка може ще більше її послабити. «Українці сподіваються, що європейці виконають те, що пообіцяли, а після цього — що американці виконають те, що пообіцяли», — описує майбутній план Ліннайнмякі.
«Золота бульбашка фінансувала воєнну машину Путіна — але це може закінчитися», — під таким заголовком вийшла стаття The Telegraph. Оглядач Амброуз Еванс-Прітчард пояснює, як російські резерви золота дозволяли Путіну фінансувати війну проти України без серйозного економічного удару по населенню. Золото зросло в ціні після початку вторгнення, і саме ним Росія компенсувала втрати доходів від експорту нафти та газу, продаючи частину запасів, зокрема, Китаю. Однак зараз золото подешевшало на 18% — тому з’являється загроза, що цей «фінансовий запас» може вичерпатися, пише оглядач. Перспективи російського газового експорту до Китаю теж слабшають через розвиток у Сичуані сланцевого газу, дешевшого за російський, сказав газовий експерт Атлантичної ради професор Алан Райлі. «Останньою великою надією Путіна було продавати свій газ у Китаї, та вже незрозуміло, чи побудують колись трубопровід «Сила Сибіру — 2», — сказав він. Це обмежує стратегічну вигоду Москви та збільшує тиск на її економіку.
Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.