Кенселінг російської культури на Заході відходить у минуле. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 6 вересня

Автор:
Антон Семиженко
Дата:

«Бабель»

Українська історикиня, письменниця, колумністка численних західних видань Олеся Хромейчук опублікувала колонку в Atlantic Council про те, як тема України поступово зникає із західних книгарень, дискусій чи академічних видавництв. «У мене є обмеження на публікацію оглядів книжок про Україну», ― сказав їй один з редакторів впливового західного часопису. При цьому рецензій на книжки про Росію, хай навіть про замордованих там опозиціонерів, у цьому та інших подібних виданнях зараз вистачає.

Схоже відбувається в книжкових крамницях, пише Хромейчук. Секція книжок про Україну представлена де-не-де скромним набором книжок, тоді як «російський» відділ значно більший і зустрічається майже всюди. «Захід виявився нездатним відійти від імперського мислення, ― пише авторка. ― І більшу увагу приділяє імперії, ніж її жертві». Хоча ця жертва страждає від її агресії просто зараз.

Якщо вийти з книгарень, російська культура все одно дожене, констатує публіцистка. Не проблема натрапити на оперу «Євгеній Онєгін» чи російський балет. Кенселінг культури країни-агресора, про який чимало говорили у 2022 році, поступово стає явищем минулого, а увага Заходу повертається до «норми». Часом деякі видання чи заклади культури роблять щось дотичне до України, щоб віддати данину цій темі й далі продовжити діяти за звичкою. Та нерідко в цих публікаціях чи заходах повторюється застарілий імперський дискурс і помилкові, зросійщені назви українських поселень.

«Я люблю фантазувати про час, коли редактори ключових західних видань оглядатимуть книжки про Україну не просто тому, що моя країна у стані війни, а вони почуваються змушеними писати про це, а тому що в цих книжках є життєво важлива інформація про демократію, боротьбу за свободу, важливість збереження єдності та почуття гумору в часи кризи. Я мрію про день, коли галереї проводитимуть виставки українського мистецтва не лише тому, що його врятували із зони бойових дій, а тому що митці пропонують свіжий погляд на світ, ― підсумовує Хромейчук. ― Також я мрію про те, що ми, постійно фрустровані фахівці з України, нарешті зможемо зосередитися на своїх дослідженнях і креативності, замість виправлення помилок та упереджень інших».

Це лише частина огляду. Про ще три матеріали, які стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.