Україна надзвичайно секретно готувала план прориву в Курську область Росії. Офіцери дізналися про нього за три дні до наступу, солдати — лише за добу. Журналісти американської газети The New York Times побували на прикордонному пункті «Суджа», який ЗСУ зайняли і майже повністю знищили на початку операції, і розповіли, як Україна готувала вторгнення в Курську область.
Наступ української армії в Курській області, який уже називають першим і найбільшим вторгненням на територію Росії з часів Другої світової війни, триває понад тиждень — з 6 серпня.
«Металеві листи хитаються на вітру, бланки митних декларацій розлетілися всюди, безпритульні собаки бродять під дорожнім знаком з написом «Росія». Повз, здіймаючи куряву, безперешкодно проїжджають українські бронемашини», — так журналіст NYT Ендрю Крамер описав пункт пропуску «Суджа».
На цій ділянці кордону журналісти помітили сліди недавнього бою і ознаки того, що російських військових заскочили зненацька — під ногами дзвенять гільзи, на асфальті лежать скинуті бронежилети, на підлозі в приміщеннях видно плями крові, розкидані бинти. Коли журналісти приїхали на прикордонний пункт, кілька українських військових витягували з-під завалів тіла загиблих російських солдатів і складали їх у мішки для трупів.
Машини української армії проїжджають повз знак «Україна — Росія». Тіло загиблого російського військового перед зруйнованим прикордонним пунктом «Суджа» в Росії.
The New York Times
Українські війська прорвали слабо захищений кордон, просунувшись на десятки кілометрів углиб території Росії. NYT вважає, що в такий спосіб Київ змінив перебіг війни — особливо на тлі просування російських військ на деяких інших ділянках фронту.
«Я радий їхати на танку в Росію. Це краще, ніж коли вони [росіяни] везли танки в нашу країну», — сказав журналістам український військовий біля дороги за маршрутом постачання військ України. У зворотному напрямку на платформах перевозили пошкоджені бронемашини MaxxPro американського виробництва.
Неподалік дороги кілька будинків знищили російські авіабомби. Там, де дорога проходила високою відкритою рівниною, з усіх боків здіймалися клуби диму.
77-річну Раїсу Усенко евакуювали з будинку в селі Юнаківка в Сумській області, що розташоване менш ніж за 10 кілометрів від Росії.
The New York Times
Для України існує безліч ризиків, зазначає газета. NYT стверджує, що Курська операція має змусити Росію передислокувати війська зі східного фронту в Україні, чого досі не відбулося, і отримати важелі впливу для мирних переговорів (які не заплановані). Чи зможе Україна утримувати російські території досить довго для досягнення цієї мети — це питання залишається відкритим.
Лідер РФ Володимир Путін заявляв, що наступ на Курську область не помʼякшить його позицію на переговорах. І навіть коли Росія намагалася відповісти на вторгнення, її війська продовжували завдавати ударів по українських військах на сході України. Але українські бронетанкові колони, що з гуркотом вʼїжджають в Росію, — це визначний поворот у війні.
Українські війська прорвали кордон 6 серпня внаслідок раптової атаки, яка почалася з розмінування шляхів. Українська бронетехніка пробила слабку оборону з російських строковиків і прикордонників.
Зруйнований російський пункт пропуску «Суджа».
The New York Times
Україна потайки готувалася до вторгнення в Курську область. Густе листя приховувало важке озброєння. Показові військові навчання маскували пересування військ. Солдати спали в покинутих будинках у селах.
За словами заступника командира однієї з українських бригад, підполковника Артема (його прізвища NYT не називає), про плани наступу знало лише обмежене коло військових. Старшим офіцерам розповіли про підготовку до вторгнення тільки за три дні до його початку, а солдати про це дізнались за день до атаки.
«Ідея про те, що ми дійсно зайдемо на територію Росії, здавалася чимось неймовірним», — сказав військовий.
Притому, стверджує Артем, у міру того як новина про наступ поширювалася серед військових, командири покладалися на розсудливість солдатів і не стали відбирати у них телефони.
Стратегія України полягала в тому, щоб швидко прорвати оборону на кордоні та маневрувати на дорогах, блокуючи російські контратаки та використовуючи особливості ландшафту в цій частині Росії. У Курській області поля перемежовуються озерами і болотами, що, за задумом командування ЗСУ, мало обмежити можливості військ РФ пересуватися бездоріжжям.
Підполковник Артем заявив журналістам, що український наступ уже досяг мети: «Це удар по авторитету Росії, яка вважає себе імперією-переможницею. Ми створили буферну зону всередині цієї країни».
Українські військові зупинилися, щоб купити продукти в невеликому продуктовому магазині вздовж дороги в Сумській області.
Секретність, у якій готували наступ, мала вирішальне значення. NYT вважає, що українська влада зробила певні висновки після невдалого контрнаступу ЗСУ влітку 2023 року на півдні України, підготовка до якого широко анонсувалася в медіа. Після прориву в Курській області влада України майже тиждень ніяк не коментувала вторгнення — головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив операцію лише 12 серпня.
Однак для цивільних українців, що живуть на кордоні з Росією на Сумщині, секретність коштувала дорого. Не маючи можливості попередити їх заздалегідь, влада України терміново евакуювала людей, коли Росія відповіла на вторгнення в Курську область обстрілом прикордоння Сумщини. Станом на 12 серпня з прикордонних територій Сумської області вивезли майже 20 тисяч людей.
«Я хочу, щоб війна закінчилася. Але зараз росіяни захоплюють села і міста. Нехай це буде для них уроком. Ворог має бути покараний. Вони принесли нам війну і знищили наші життя», — сказала 65-річна пенсіонерка Віра Простатина, коли була змушена покинути рідну домівку.
44-річна вихователька дитячого садка із селища Хотень Наталія Вʼялина заявила журналістам, що схвалює дії України, хоч їй і довелося покинути свій будинок на тлі наступу.
«Нехай вони [росіяни] спробують пережити окупацію, вторгнення, послухають, як плачуть діти в укриттях, побачать, як страждають люди похилого віку», — сказала вона.