Кліматичні моделі свідчать про те, що Європа нагрівається вдвічі швидше, ніж решта світу: маси гарячого сухого повітря стоять над континентом, блокуючи проникнення будь-якої вологи чи прохолоди.
Причиною кліматичних змін у Європі може бути так звана холодна пляма талої води з арктичного льоду — ділянка Північного Льодовитого океану, єдине місце у світі, де з часом стає лише холодніше.
Про це йдеться в дослідженні кліматологів, опублікованому в науковому журналі Weather and Climate Dynamics, повідомляє Science.
Холодна пляма утворюється внаслідок танення льодовиків. Прісна вода з них потрапляє в Північний Льодовитий океан, а оскільки вона легша за солону океанічну, води майже не змішуються, і прісна вода формує верхній шар. Через те, що з дна надходить менше тепла, поверхнева вода стає холоднішою, пояснює кліматологиня з Національного океанографічного центру Великої Британії Марілена Олтманс.
Щоб дослідити глобальний вплив такого явища на погоду, Олтманс та її колеги потребували нових вимірювань солоності в Північній Атлантиці, оскільки дані супутників і океанічних моделей недостатньо точні.
Отже, щоб встановити точні показники солоності, дослідники розробили спосіб поєднання даних із супутників, буїв і метеостанцій. Вони виявили, що рівень прісної води в Арктиці різко змінювався кожної зими, залежно від обсягів танення попереднього літа.
Потім, вивчивши дані про океан і атмосферу за останні чотири десятиліття, команда висунула гіпотезу про те, як прісна вода та утворена «холодна пляма» можуть вплинути на погоду в Європі.
Північноатлантичні шторми черпають енергію з межі між плямою і південнішими теплими водами, каже Олтманс. Чим більша холодна пляма, тим чіткіша ця межа. У результаті під час зим відбувається дедалі більше штормів з потужнішими західними вітрами.
Через вплив спричиненої обертанням Землі сили Коріоліса вітри можуть зміщувати воду. Так, сильніші західні вітри переміщують теплий океанський потік — Північноатлантичну течію — приблизно на 45°—60° пн.ш на північ. Такі зміни можуть тривати кожного наступного літа. Ця тепла течія, наче барʼєром огортаючи Британські острови, змінює напрямок висотної струменевої течії, дозволяючи масі гарячого сухого повітря розташуватися над Європою.
Це складний механізм, але Олтманс стверджує, що це підтверджує статистика. Команда проаналізувала десять найспекотніших і десять найхолодніших літ у Європі з 1980 року та умови в Північній Атлантиці, які їм передували. Найспекотнішим літам передували масштабні прісноводні процеси, тоді як найхолоднішим — ні.
«Дослідження переконливо підтверджує очікування, що ми мали протягом певного часу, — холодна пляма на південь від Гренландії впливає на погодні умови в Північній Атлантиці та на погоду в Європі», — каже кліматологиня Центру дослідження клімату Вудвелла Дженніфер Френсіс.
Таке явище безперечно впливає на клімат, але як саме? З іншого боку, вчені припускають, що воно може сповільнювати Гольфстрим, зменшуючи кількість солоної води, яка власне сприяє руху течії. Теоретично сповільнення Гольфстриму може позбавити Європу тепла та призвести до екстремальних погодних умов, зокрема й смертоносних похолодань, як це показали у фільмі про кліматичну катастрофу «Післязавтра» 2004 року.
Втім, за словами Френсіс, якщо дослідники мають рацію, танення арктичних льодовиків, навпаки, може зробити Європу теплішим місцем.
Олтманс вважає, що методи цього дослідження можуть допомогти синоптикам попередити про літню спеку ще взимку.
«Якби ми мали цей механізм раніше, ми могли б передбачити ці літа заздалегідь», — каже Олтманс.