У віці 100 років помер лавреат Нобелівської премії миру, колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер. Це сталося у його будинку в Коннектикуті.
Його поховають під час приватної сімейної служби, після якої пізніше відбудеться публічна панахида в Нью-Йорку.
Дипломат народився 27 травня 1923 року в Німеччині, у місті Фюрт, у релігійній єврейській родині. У 1938 році його сімʼя покинула Німеччину і поїхала до США. Там він 1943 року набув американського громадянства.
Кіссінджер служив в армії США: спочатку був перекладачем, а потім перейшов у корпус контррозвідки. У 1947 році вступив до Гарвардського університету, де здобув ступінь бакалавра політології, а згодом став доктором наук. З 1954 до 1969 року був викладачем у цьому навчальному закладі.
Кіссінджер очолював американську дипломатію у 1973—1977 роках за часів президента Річарда Ніксона. Його вважали одним із найавторитетніших політиків США.
Завдяки йому стартували дипломатичні відносини США з Китаєм, відбулися знакові американо-радянські переговори про контроль над озброєнням, розширилися звʼязки між Ізраїлем та його арабськими сусідами, а також було укладено Паризькі мирні угоди з Північним Вʼєтнамом.
Правління Кіссінджера як головного архітектора зовнішньої політики США пішло на спад після відставки Ніксона 1974 року на тлі Вотергейтського скандалу. Проте він залишався дипломатом на посаді державного секретаря в часи наступника Ніксона — президента Джеральда Форда.
У той час як багато хто вітав Кіссінджера за його багатий досвід, інші таврували його як воєнного злочинця за підтримку антикомуністичних диктатур, особливо в Латинській Америці.
Його Премія миру 1973 року, яку він здобув спільно з президентом Північного Вʼєтнаму Ле Дих То (той згодом відмовився від неї) була однією з найсуперечливіших в історії. Двоє членів Нобелівського комітету подали у відставку через те, що виникли питання щодо таємного бомбардування Камбоджі з боку США.
У липні 2023 року Кіссінджер провів несподіваний візит до Пекіну, щоб зустрітися з президентом Китаю Сі Цзіньпіном.
Також він зробив низку суперечливих заяв про Україну. Зокрема, під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 23 травня 2022 року він висловив думку, що Україна має бути готовою поступитися частиною своєї території росії під час мирних переговорів щодо припинення війни.
Також, на його думку, Україну необхідно прийняти в НАТО «для безпеки Європи».
«Зараз я перебуваю в дивному становищі, коли люди кажуть: «Погляньте на нього, він змінив свою думку, тепер він за членство України в НАТО». І в мене є дві причини для цього. По-перше, росія більше не є конвенційною загрозою, якою вона була раніше. І по-друге, ми зараз озброїли Україну настільки, що вона буде найкраще озброєною, найсучаснішою країною з найменш досвідченим керівництвом у Європі. Тому для безпеки Європи краще, щоб Україна була в НАТО», — заявив він в інтервʼю The Eсonomist.