В Україні збираються судити експрезидента Порошенка. А в інших країнах теж так чинять із колишніми? Ще й як! А як? Ось так!

У середу, 19 січня, Печерський суд відпустив народного депутата та пʼятого президента України Петра Порошенка під особисте зобовʼязання. Його підозрюють у державній зраді через поставки вугілля з окупованого Донбасу у 2014—2015 роках. Прокурори просили взяти Порошенка під арешт на два місяці або призначити йому заставу в мільярд гривень. Водночас адвокати та сам експрезидент заявляли про процесуальні порушення, фальсифікації та політичні мотиви звинувачень. Судові процеси над колишніми главами держав — це не рідкість і не українське ноу-хау. Наприклад, у Південній Кореї та Перу експрезиденти отримали понад 20 років увʼязнення кожен. У Бразилії трьох експрезидентів судили за корупцію. В Аргентині навіть звинувачення в держзраді не завадило ексглаві держави повернутися у велику політику. А колишньому лідеру Франції дозволили відбувати термін вдома з електронним браслетом. Ось сім історій президентів, які не змогли піти красиво.

Альберто Фухіморі, Перу — корупція, політичні вбивства

Передісторія: З 1990 року Альберто Фухіморі десять років обіймав посаду президента Перу. Після перемоги на чергових президентських виборах у 2000 році у пресі зʼявилася інформація про підкуп, фальсифікації та інші порушення під час кампанії. Побоюючись імпічменту, восени того ж року Фухіморі втік до Японії, попросив там політичного притулку, а заяву про відставку надіслав у Перу факсом. У 2005 році він несподівано прилетів у Чилі та оголосив, що збирається брати участь у президентських виборах у Перу у 2006 році. Фухіморі заарештували за запитом Інтерполу й екстрадували на батьківщину.

Звинувачення: Фухіморі звинуватили у зловживанні владою, хабарі, підкупі, незаконному прослуховуванні, організації політичних убивств на початку 1990-х і порушенні прав людини.

Підсумки: Судові процеси тривали з 2007 до 2009 року. Зрештою Фухіморі отримав 25 років увʼязнення. У грудні 2017 року його помилували, але в жовтні 2018-го помилування скасували і колишнього президента повернули до вʼязниці.

Моше Кацав, Ізраїль — сексуальні домагання та зґвалтування

Передісторія: Моше Кацав був президентом Ізраїлю з 2000 до 2007 року. У липні 2006 року одна з колишніх співробітниць канцелярії президента звинуватила Кацава в сексуальних домаганнях. Але він подав зустрічний позов і звинуватив її у наклепі. Скандал набрав обертів, поліція заявила, що ще кілька колишніх співробітниць написали заяви з подібними звинуваченнями. Уперше в історії Ізраїлю поліція попросила, щоб із чинного президента зняли недоторканність. Його повноваження спочатку призупинили, потім Кацав сам подав у відставку і заявив, що планує довести свою невинуватість у суді.

Звинувачення: Кацава звинуватили в непристойній поведінці, сексуальних домаганнях і кількох випадках зґвалтування своїх підлеглих, а також у спробах перешкоджати правосуддю.

Підсумки: Після кількох років розгляду суд визнав Кацава винним у двох випадках зґвалтування та одному випадку розпусних дій із застосуванням сили. У березні 2011 року його засудили до семи років увʼязнення. Кацава звільнили достроково у грудні 2016 року. Одна з умов визволення — він не може обіймати посади, які передбачають, що в його підпорядкуванні перебуватимуть жінки.

Пак Кин Хє, Південна Корея — корупція, розголошення державних таємниць

Передісторія: У 2013 році Пак Кин Хє стала першою жінкою-президентом Південної Кореї. Восени 2016 року зʼясувалося, що вона ухвалює важливі державні рішення, радячись із шаманами, ворожками та сектантами. Особливо сильно на президента впливала її давня подруга Чхве Сун Сіль, яка мала доступ до секретних державних документів. Після цього у столиці країни Сеулі розпочалися багатотисячні мітинги з вимогою відставки президента. На початку березня 2017 року Пак Кин Хє оголосили імпічмент, а наприкінці місяця заарештували.

Звинувачення: Пак Кин Хє звинуватили в хабарництві, корупції, зловживанні владою, тиску на бізнес і розголошенні державних секретів.

Підсумки: У 2018 році суд призначив Пак Кин Хє спочатку 24 роки увʼязнення, потім додав ще вісім. Після апеляцій їй скоротили термін спочатку до 25 років, потім до 20. Наприкінці грудня минулого року її помилували та звільнили.

Мішел Темер, Бразилія — хабарництво, відмивання грошей

Передісторія: Президентом Бразилії Темер став у 2016 році — після імпічменту глави держави Ділми Русеф, а вже наступного року став фігурантом корупційного скандалу. Але тоді суд його виправдав. Термін його президентських повноважень закінчився 1 січня 2019-го, а в березні поліція затримала Темера. Він став третім поспіль експрезидентом Бразилії, якого звинуватили у корупції. Раніше подібні звинувачення висували проти Ділми Русеф і Луїса Інасіу Лула да Сілви.

Звинувачення: Проти Темера порушили кілька справ — про отримання хабарів від будівельної компанії, відмивання грошей, перешкоджання правосуддю, створення злочинної спільноти, яка займалася корупцією.

Підсумки: Після арешту у 2019 році Темера спочатку звільнили, потім повернули до вʼязниці та зрештою відпустили під підписку про невиїзд. Суд заарештував майно ексглави держави та конфіскував його закордонний паспорт. Але у травні 2021 року за відсутністю доказів суд виправдав Темера та інших політиків, які фігурували в розслідуванні.

Серж Саргсян, Вірменія — хабар в особливо великих розмірах

Передісторія: Серж Саргсян був президентом Вірменії з 2008 до 2018 року. Під час його другого терміну у Вірменії відбувся конституційний референдум, який перетворив країну на парламентську республіку. Таким чином, фактичним главою держави став премʼєр-міністр, якого затверджує парламент. І через тиждень після закінчення президентського терміну, у 2018-му Саргсяна призначили премʼєром. Через це у країні розпочалися масові протести. За шість днів після призначення Саргсян подав у відставку. Новим премʼєром став лідер опозиції Нікол Пашинян.

Звинувачення: Наприкінці 2019 року Саргсяна звинуватили у справі про розкрадання понад мільйон доларів на держзакупівлях дизельного палива. А у 2021 році він став фігурантом справи про хабар у $7 мільйонів, головним обвинуваченим за якою проходить його попередник на посаді президента Вірменії Роберт Кочарян.

Підсумки: На час слідства Саргсян перебуває під підпискою про невиїзд. Справи проти себе він називає політично вмотивованими.

Ніколя Саркозі, Франція — корупція, махінації під час виборчої кампанії

Передісторія: Ніколя Саркозі був президентом Франції з 2007 до 2012 року. Уже за місяць після того, як закінчилися президентські повноваження Саркозі, з нього зняли недоторканність. Того ж року у пресі зʼявилися документи про те, що Саркозі витратив на свою виборчу кампанію приблизно вдвічі більше, ніж дозволяє закон. А частина грошей надійшла від лівійського лідера Муаммара Каддафі, якого у 2011 році вбили повстанці. У 2014 році Саркозі повернувся у велику політику і навіть планував брати участь у президентських виборах 2017 року, але програв праймеріз. У березні 2018 року Саркозі затримала поліція у справі про незаконне фінансування його виборчої кампанії у 2007-му.

Звинувачення: Окрім порушень у фінансуванні виборчої кампанії, Саркозі проходив у справах про корупцію, зловживання впливом і причетність до порушення таємниці слідства.

Підсумки: У 2021 році Саркозі отримав два вироки. У березні суд визнав його винним у корупції та торгівлі впливом. Його засудили до трьох років позбавлення волі, з яких один рік — реальний термін, а два роки — умовний. У вересні він отримав рік увʼязнення за махінації під час фінансування своєї виборчої кампанії. Термін за цими вироками Саркозі може відбувати вдома, якщо носитиме електронний браслет. Утім, експрезидент ще має час на апеляцію.

Крістіна Фернандес де Кіршнер, Аргентина — корупція, державна зрада

Передісторія: Крістіна Фернандес де Кіршнер була президентом Аргентини з 2007 до 2015 року. Після завершення президентського терміну проти неї порушили кілька справ. Однак поки тривало розслідування, у 2017 році Фернандес встигла обратися до аргентинського парламенту й отримати депутатську недоторканність.

Звинувачення: Фернандес звинувачували в корупції, відмиванні грошей, розкраданні державних коштів, шахрайстві з курсом національної валюти та навіть у державній зраді за спробу приховати причетність Ірану до теракту біля Єврейського громадського центру в Буенос-Айресі, що стався в 1994 році. Тоді загинули 85 людей і понад 300 отримали поранення.

Підсумки: Попри всі порушені справи, парламент так і не зняв із Фернандес недоторканність. А у 2019 році вона стала віцепрезидентом Аргентини. У 2021 році аргентинський суд ухвалив закрити кілька справ проти неї, зокрема за підозрою в державній зраді. Але віцепрезидент досі фігурує у кількох розслідуваннях за підозрою у корупції.

Корупція — це погано, а донат для «Бабеля» — вельми добре!