Глава Мінюсту пообіцяв, що штрафів за неподання інформації про кінцевих бенефіціарів восени не буде

У жовтні та листопаді українські компанії не штрафуватимуть за неподання інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) через велику кількість юридичних осіб, які мають подати відповідну інформацію державному реєстратору.

Про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська на своїй сторінці у Facebook.

«З огляду на кількість юридичних осіб (понад 1 млн), які повинні подати державному реєстратору відомості про КБВ, та пропускну спроможність реєстраційної системи (наразі відомості подали лише 171 333 юрособи), пропуск дедлайну буде зумовлений об’єктивними причинами», — наголосив він.

Малюська також зауважив, що обов’язковою ознакою будь-якого адмінправопорушення є наявність вини (ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення), тому, враховуючи поточний стан справ та презумпцію невинуватості, можливість складати адмінпротоколи відсутня.

«Не рекомендую зараз брати штурмом державних реєстраторів та переплачувати космічні гроші юристам за допомогу з поданням відомостей про КБВ. На переконання Мін’юсту, адміністративний штраф є винятковим заходом та має застосовуватися, коли інші заходи реагування не працюють», — заявив міністр.

Окремо Малюська зазначив, що проблему має остаточно вирішити законопроєкт 5807, який зараз розглядає Верховна Рада. У проєкті йдеться, що дедлайн подання інформації про КБВ юросіб переноситься з 10 жовтня 2021 року на 10 липня 2022 року. Водночас в законопроєкті пропонується скасувати вимогу щодо подання інформації про КБВ для організацій, засновниками яких є винятково фізичні особи.

• 1 липня Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон про олігархів. Спікер Ради Разумков тоді пообіцяв внести правки до законопроєкту, щоб позбавити РНБО права визначати, хто є олігархом.
• 10 вересня Разумков відправив законопроєкт про олігархів до Венеціанської комісії. Після цього між головою ВР і «Слугою народу» почався конфлікт, оскільки політсила просила, щоб закон передали комісії після його ухвалення.
• 23 вересня Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про деолігархізацію. Документ встановлює низку правил для тих, хто потрапить у реєстр олігархів: вони не зможуть фінансувати партії, брати участь у приватизації та будуть зобов’язані подавати електронну декларацію. Усі чиновники повинні будуть обов’язково подавати декларацію про контакти, якщо вони матимуть спілкування з олігархом. У разі неподання такої декларації їм загрожує звільнення.
• Наступного дня з’ясувалося, що нардепи підтримали взаємовиключні поправки. Так, поправка 398 визначає, що вносити олігархів до реєстру буде Нацагентство з питань запобігання корупції за поданням комісії. Водночас нардепи підтримали поправку 406, яка визначає, що реєстр олігархів вестиме Рада нацбезпеки і оборони. Тепер депутати намагаються вирішити, як усунути цю колізію.
• 4 жовтня на погоджувальній Раді спікер парламенту зазначив, що він чекає, поки комітет виправить закон — без взаємовиключних правок, а тоді підпише його і передасть на підпис президенту.