«Протесту тут не місце». Amnesty International опублікувала доповідь про стан свободи зібрань у Росії

Міжнародна організація Amnesty International опублікувала нову доповідь про стан свободи зібрань у Росії. Для цього вони проаналізували, як російське законодавство щодо мітингів змінилося за останні 16 років.

Автори дійшли висновку, що влада Росії послідовно і скоординовано позбавляє громадян можливості реалізувати своє право на свободу зібрань.

У доповіді на 20 сторінках детально описується поступове законодавче обмеження на проведення вуличних акцій у країні. Причому більшість поправок були ухвалені після 2014 року, коли під час Революції гідності в Україні тодішній український президент Віктор Янукович втік до Росії, а потім був відсторонений від посади.

«За останні 16 років ухвалено 13 поправок до законів, які крок за кроком обмежували право на свободу зібрань. І в результаті будь-який мирний протест, який не був погоджений із владою, виявився кримінальним порушенням», — зазначив один з авторів доповіді Петер Франк.

Автори доповіді «Протесту тут не місце» взяли за точку відліку 2004 рік, коли ухвалили закон «Про зібрання, мітинги, демонстрації та пікетування». За півтора десятиліття закон змінювався 13 разів в контексті придушення антиурядових протестів.

Кількість можливих порушень цього закону збільшилася з трьох до 17, причому штрафи зросли з 2 тисяч до 300 тисяч рублів, а за вчинення 12 з цих 17 порушень встановлено покарання у вигляді адміністративного арешту на термін до 30 діб.

Пандемія також створила нові перешкоди для реалізації прав людини в Росії. Автори доповіді підкреслюють, що введені на піку епідемії «побутові» обмеження поступово знімаються, але заборона на опозиційні мітинги зберігається досі. При цьому політичні заходи на підтримку влади проходять без будь-яких правових наслідків для організаторів і учасників.

Також в дослідженні йдеться про надмірне застосування сили правоохоронцями, а в кінці доповіді Amnesty наводить список рекомендацій для російської влади.

Він містить вісім пунктів, серед яких заклик забезпечити реалізацію базових громадянських прав, а також відмовитись від загальної заборони на проведення акцій поблизу адміністративних будівель.

Автори радять «реформувати систему правосуддя», а також навчити поліцейських і росгвардійців «належним практикам і підходам до забезпечення громадського порядку на основі верховенства права». Водночас Amnesty закликає міжнародне співтовариство «піднімати питання про ситуацію з правами людини на переговорах з російською владою і на міжнародних форумах».

Зазначимо, що 19 вересня 2021 року у Росії пройдуть вибори депутатів Держдуми федеральних зборів РФ VIII скликання. Перед цим Кремль помітно зачищає медійне поле та організації, які можуть вплинути на громадську думку.

• Увечері 4 серпня Роскомнагляд заблокував сайти видань «Открытые медиа» і «МБХ медиа», повʼязаних із Михайлом Ходорковським. Уранці 5 серпня вони оголосили про припинення роботи. Також у Росії заблокували сайт «Правозащита Открытки» — правозахисного проєкту Михайла Ходорковського.
• 23 липня Міністерство юстиції Росії розширило список засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента, і включило в нього латвійську компанію The Insider SIA, яка є адміністратором сайту онлайн-видання The Insider.
• У квітні Міністерство юстиції Росії включило у список «іноземних агентів» російське онлайн-видання Meduza. У липні — «Проект».
• У 2017 році Держдума РФ ухвалила закон, який визнає ЗМІ іноземним агентом, якщо воно фінансується з-за кордону. Раніше в Росії до списку ЗМІ, визнаних «іноземними агентами», внесли «Радіо Свобода» і його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», «Голос Америки». Ці ЗМІ повинні щокварталу подавати фінансові звіти в Мінʼюст, щороку проводити аудит і маркувати матеріали позначкою про те, що вони поширюються «іноземним ЗМІ — іноземним агентом». Санкція закону передбачає призупинення діяльності, адміністративну та кримінальну відповідальність. Найбільш суворе покарання — позбавлення волі на строк до двох років.