Нафта подорожчала на понад 7% після погрози блокади Ормузької протоки та провалу переговорів США й Ірану
- Автор:
- Анастасія Зайкова
- Дата:
Getty Images / «Бабель»
Ціни на нафту різко зросли більш ніж на 7% на початку торгів у неділю ввечері й трималися на високому рівні до понеділка. Причиною стали невдалі переговори між США та Іраном і заяви про можливу морську блокаду Ормузької протоки.
Про це пише Axios.
Еталонна марка Brent подорожчала більш ніж на $7 за барель — до $102,29. Американська WTI зросла приблизно на $8 — до $104,56.
Падіння цін, яке відбулося після оголошення перемир’я на Близькому Сході, фактично зійшло нанівець. Аналітики не вірять, що судноплавство через Ормузьку протоку швидко відновиться навіть попри домовленості про паузу в бойових діях.
Експерти попереджають, що через ризики атак і блокування обсяги транспортування нафти через протоку можуть залишатися значно нижчими за довоєнний рівень, що й надалі тиснутиме на світові ціни.
Аналітики також вважають, що Китай може активізувати тиск на США та Ізраїль через залежність від іранських поставок, тоді як Іран може посилити атаки на енергетичну інфраструктуру у відповідь на блокаду Трампа.
Напередодні президент США Дональд Трамп заявив про намір запровадити морську блокаду Ірану та Ормузької протоки з 17:00 13 квітня за Києвом через провал переговорів у Пакистані.
Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США
Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. Тоді загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.
Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою, через яку проходила майже пʼята частина світового експорту нафти. Це призвело до різкого росту цін на нафту і газ.
Вночі 8 квітня Трамп написав, що погодився на два тижні припинити вогонь з Іраном. Пізніше Іран опублікував 10-пунктний мирний план: за ним сторони припиняють бойові дії, США виводять війська з Близького Сходу і більше не нападатимуть на іранські бази, два тижні судна матимуть обмежену можливість проходити через Ормузьку протоку. Також з Ірану мають зняти первинні й вторинні санкції та компенсувати збитки. Іран зобовʼязується не створювати ядерну зброю, а США визнають право Ірану збагачувати уран.
Але вже вдень 8 квітня премʼєр Пакистану заявив, що в кількох місцях у зоні конфлікту на Близькому Сході зафіксували порушення режиму припинення вогню. Джерела Reuters повідомили, що Іран вдарив по нафтопроводу в Саудівській Аравії «Схід — Захід», який зараз є єдиним каналом експорту сирої нафти з країни, і по інших обʼєктах. Перед цим в Ірані заявили про американську атаку на НПЗ на острові Лаван і пригрозили відповіддю.
Тоді ж Ізраїль здійснив найбільшу атаку по Лівану від початку нової війни: за 10 хвилин ізраїльська армія атакувала понад 100 обʼєктів проіранської «Хезболли» — загинули більш ніж 350 людей. Ізраїль заявляє, що рішення про припинення не поширюється на Ліван, при цьому пакистанські посередники писали, що зупинка бойових дій поширюється і на Ліван.
Переговори між США та Іраном відбулись у столиці Пакистану Ісламабаді 11—12 квітня. Вони тривали майже 21 годину. Сторони не змогли домовитись про остаточне припинення війни, американці назвали головною причиною небажання Ірану відмовитись від своєї ядерної програми.