Axios: США та Іран можуть провести переговори цього тижня у Пакистані. Перед цим Трамп заявляв, що Іран відмовиться від ядерної зброї

Країни-посередники намагаються організувати зустріч представників США та Ірану вже цього тижня в Ісламабаді, столиці Пакистану.

Про це повідомив журналіст Axios Барак Равід з посиланням на ізраїльського посадовця.

За його словами, США представлятимуть спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф і його зять Джаред Кушнер, а також, можливо, віцепрезидент Джей Ді Венс. З боку Ірану, ймовірно, будуть спікер парламенту Мохаммед-Багер Галібаф та інші посадовці.

Інше джерело Axios, обізнане з переговорами, повідомило, що, схоже, прямих переговорів між Галібафом та командою Трампа ще не було, але Єгипет, Пакистан та Туреччина обмінялися повідомленнями між собою в неділю. Ці країни можуть бути посередниками у переговорах.

Джерело Axios зазначило, що участь спікера парламенту Ірану Галібафа в переговорах є важливою «через його високий статус та авторитет у владі».

Раніше Дональд Трамп заявив, що цими вихідними Іран ініціював переговори зі США, під час яких сторони нібито досягли угоди з 15 пунктів. Один з них — відмова Ірану від ядерної зброї.

«Вони хочуть укласти угоду, і ми готові до цього. У них ніколи не буде ядерної зброї. Вони на це погодилися», — сказав він.

Також Трамп заявив, що США на пʼять днів відкладають атаки по іранських електростанціях та енергетиці — але за умови, що поточні зустрічі й обговорення будуть успішні.

За словами президента США, Іран у перемовинах представляє «високопоставлена особа», а США — Віткофф і Кушнер. Водночас іранське держагентство Fars написало, що жодних переговорів між Іраном та США не було, а слова Трампа там назвали «методом психологічної війни».

Доповнено о 18:55. Мохаммед-Багер Галібаф згодом написав у Х, що жодних перемовин між Вашингтоном та Тегераном не було. За його словами, це фейкові новини «для маніпулювання фінансовими й нафтовими ринками та виходу з трясовини, в якій опинилися США та Ізраїль».

Він додав, що «іранський народ вимагає повного та сумлінного покарання агресорів», а «усі іранські посадовці твердо стоятимуть за свого верховного лідера та народ, доки ця мета не буде досягнута».

Тим часом після заяв Трампа ціни на нафту Brent впали на понад 13% — до $96 за барель.

За два дні до цього Axios писав, що в адміністрації Трампа почали обговорювати можливу мирну угоду з Іраном. Серед вимог Ірану: припинення вогню, гарантії, що війна не відновиться в майбутньому, а також компенсації.

Натомість США хочуть, щоб Іран узяв на себе шість зобов’язань:

• відмова від ракетної програми на п’ять років;
• нульове збагачення урану;
• виведення з експлуатації ядерних об’єктів у Натанзі, Ісфагані та Фордо, які США та Ізраїль бомбили минулого року;
• суворий зовнішній контроль за створенням і використанням ядерних центрифуг і пов’язаного обладнання;
• угоди про контроль над озброєннями з країнами регіону з обмеженням ракет до 1 000 одиниць;
• припинення фінансування проксі-сил, таких як «Хезболла» в Лівані, хусити в Ємені або ХАМАС у Газі.

Війна на Близькому Сході

Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців. Нового аятолу обрали 8 березня, ним став Моджтаба Хаменеї — син загиблого Алі Хаменеї.

Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати американські бази в Бахрейні, Катарі, Кувейті та ОАЕ й бити ракетами по Ізраїлю. Деякі іранські дрони й ракети влучають по обʼєктах інфраструктури та житлових кварталах арабських країн.

Через війну зупинився рух танкерів через Ормузьку протоку. Це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Ринки відреагували на це миттєво: нафта, газ і дорогоцінні метали зросли в ціні.

Зокрема, 9 березня світові ціни на нафту перевищили $100 за барель уперше майже за чотири роки.

Щоб стримати ціни, Міжнародне енергетичне агентство вирішило вивільнити 400 мільйонів барелів нафти, а США планують випустити 172 мільйони барелів нафти зі свого стратегічного резерву. 12 березня США на 30 днів скасували санкції на купівлю російської нафти, яка застрягла в морі, а за тиждень дозвіл дали і для іранської нафти.