Європейські виборці виступають проти відправки миротворців до України

План відправити європейських військових в Україну як миротворців після укладення мирної угоди між Києвом і Москвою наражається на скепсис з боку громадян європейських країн.

Про це пише The Wall Street Journal.

Європейські лідери стикаються з тим, що багато виборців виступають проти будь-якого розміщення військ в Україні. Країни Східної Європи, в свою чергу, не хочуть відтягувати свої сили від власних кордонів. Значний опір також спостерігається в Італії та Німеччині, які досі «відчувають тягар провини» за розвʼязування Другої світової війни.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно заявив, що під час консультацій з парламентом щодо можливого військового розміщення в Україні реакція політиків була прохолодною. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль сказав, що таке розміщення перевантажить можливості Бундесверу, оскільки він уже формує бронетанкову бригаду в Литві для захисту східного флангу НАТО. Опитування Інституту нових соціальних відповідей (INSA) показало, що 56% респондентів виступають проти участі Німеччини.

Навіть у Франції — одній з головних прихильниць розгортання наземних сил — громадська підтримка залежить від наявності остаточної мирної угоди, а не лише перемир’я. Опитування дослідницької фірми Elabe у березні показало, що 67% респондентів підтримують відправку французького контингенту, якщо Київ і Москва досягнуть угоди. Без неї 68% виступають проти відправки військ.

Президент Франції Емманюель Макрон намагається запевнити громадськість, що контингент буде розташований далеко від зон бойових дій. Макрон та інші європейські лідери давно кажуть, що захист на передовій має залишатися завданням добре озброєної української армії.

Участь Британії також залежить від певних умов. Прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що такі сили безпеки відправлять, лише якщо США пообіцяють надати військову підтримку британським військам у разі російських атак. За опитуваннями, більшість британців готові до миротворчої місії, але не хочуть провокувати пряму конфронтацію з Росією.

Тим часом грандіозні плани 30-тисячної миротворчої місії «Коаліції охочих» скоротили, зокрема, через нестачу британських військових. Франція та Велика Британія разом планують відправити від 6 тисяч до 10 тисяч солдатів. Притому, як кажуть чиновники, Велика Британія зосередиться на морських і повітряних операціях, зокрема патрулюванні неба та морів для стримування російських провокацій. Будь-яка присутність сухопутних сил, імовірно, зосередиться на підготовці українських військ.

Польща, яка була одним із найбільших донорів допомоги Україні на початку повномасштабної війни, накреслила червону лінію щодо відправки своїх військових до України навіть у межах ширшої місії безпеки під егідою США. Варшава стверджує, що такий крок може спричинити ескалацію конфлікту, який пошириться на польську територію.

Згідно з опитуванням United Surveys, проведеним у березні 2025 року, 58,5% респондентів категорично проти відправлення польських військ в Україну, ще 28% відповіли, що Польща «скоріше не повинна» цього робити.

Однак лідери Нідерландів, Данії та Естонії заявили, що готові відправити своїх військових. Там вважають, що розміщення військ в Україні є життєво важливим для безпеки Європи, оскільки Росія рушить далі, якщо Київ упаде. Присутність європейських військових в Україні також демонструватиме, що Європа серйозно ставиться до захисту України, тоді як Вашингтон не впевнений, які саме гарантії безпеки надати.

Європейські чиновники кажуть, що громадськість важко переконати в доцільності розгортання без чіткого сигналу від США про підтримку своєю армією. Попри активні дипломатичні перемовини останніх тижнів, досі немає ясності, яку саме допомогу можуть надати США. Трамп виключив відправку американських військ безпосередньо, але заявив, що США можуть надавати Україні ППО та підтримку з повітря.

Просування навіть обмеженої європейської місії також стикається з критикою. Наприклад, після зустрічі європейських лідерів із Трампом у Вашингтоні, що створила імпульс для підтримки з боку США, заступник прем’єрки Італії Маттео Сальвіні розкритикував Макрона за просування цієї ідеї. «Хочеш — іди сам», — сказав він тоді французькому лідеру.

Гарантії безпеки для України

На перемовинах у Вашингтоні за участі Трампа, Зеленського і низки європейських лідерів 18 серпня питання гарантій української безпеки було ключовим. Зокрема, премʼєрка Італії Джорджа Мелоні заявила, що сторони почнуть з розгляду гарантій на кшталт гарантій статті 5 статуту НАТО.

Після зустрічі Трамп написав, що сторони обговорювали, які гарантії нададуть різні європейські країни за координації США.

Зеленський заявив про пакет українських пропозицій щодо закупівлі американської зброї на $90 мільярдів — вони мають стати частиною гарантій безпеки.

Згодом держсекретар США Марко Рубіо заявив, що після завершення війни Україна матиме право укладати угоди про безпеку не лише зі Штатами та країнами Європи. Вашингтон зараз працює над цим.

WSJ також писало, що саме Рубіо може очолити робочу групу, яка працюватиме над проєктом безпекових гарантій для України. Вона складатиметься з радників з національної безпеки та представників НАТО. Гарантії безпеки міститимуть такі компоненти: військова присутність, протиповітряна оборона, озброєння та моніторинг припинення бойових дій.

Джерела Bloomberg також повідомляли, що близько 10 країн готові направити свої сили в Україну як гарантію безпеки в межах майбутньої мирної угоди. Зокрема, Велика Британія та Франція готові відправити сотні своїх солдатів, яких розмістять в Україні, але подалі від фронту.

А Дональд Трамп 20 серпня заявляв, що Вашингтон готовий надати авіаційну підтримку Україні, якщо потенційну мирну угоду з Росією укладуть.