У Грузії ухвалили антипротестні закони, а президента позбавили держзахисту після каденції

Однопартійний парламент «Грузинської мрії» в Тбілісі ухвалив низку законопроєктів, які, зокрема, ускладнять мітинги та позбавлять держзахисту чинну очільницю країни.

Про це повідомляють грузинські медіа Formula News та Business Media Georgia.

У початковій редакції документа, який стосується протестувальників, забороняли піротехніку, вогнепальну й холодну зброю, вибухові, легкозаймисті та радіоактивні речовини. Депутат Арчіл Горделадзе 11 грудня запропонував включити до списку лазери.

Використання лазерів, як стверджуються, може «перешкоджати діяльності працівників держорганів» та порушувати роботу їхньої техніки. Крім того, демонстрантам заборонили носити маски або будь-яким чином закривати обличчя.

Також у третьому читанні ухвалили законопроєкт, що позбавляє Саломе Зурабішвілі державного захисту після закінчення її президентських повноважень. За проголосували 85 парламентарів. Відповідно до змін, колишні прем’єр-міністр, президент або спікер парламенту не матимуть особистої охорони, якщо їхні повноваження припинили через порушення Конституції чи скоєння злочину.

У жовтні Конституційний суд Грузії визнав, що Зурабішвілі порушила закон, здійснивши візити до Європи без погодження урядом. Влада відмовила президентці у закордонних зустрічах, тож вона їздила до європейських партнерів власним коштом.

Як пише Formula News, «Грузинська мрія» намагалася оголосити Зурабішвілі імпічмент протягом двох днів, але голосування провалилося.

Президентські вибори в Грузії

Раніше провладна проросійська партія «Грузинська мрія» оголосила, що вибори президента Грузії відбудуться 14 грудня, а інавгурація — 29 грудня. Спікер парламенту Шалва Папуашвілі говорив, що шестирічний термін чинної президентки Зурабішвілі спливає 16 грудня. «Грузинська мрія» планує затвердити президентом ветерана футболу, а нині депутата Михаїла Кавелашвілі.

Нинішня президентка країни Саломе Зурабішвілі заявила, що новий парламент є нелегітимним і не зможе обрати нового президента, тому її мандат продовжиться до обрання нового президента новим парламентом.

Премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе після цього заявив, що як і планувалося, 14 грудня відбудуться вибори президента Грузії.

Що передувало

У жовтні у Грузії пройшли парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогу здобула провладна проросійська партія «Грузинська мрія — демократична Грузія», яка набрала 53,9% голосів. За грузинськими законами ця партія отримує право одноосібно сформувати уряд. Результатів виборів не визнав Європарламент.

Барʼєр у 5% подолали ще чотири прозахідні опозиційні партії. Опозиція та президентка з результатами не погодились, почалися протести.

28 листопада 2024 року премʼєр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Грузія відмовляється від перемовин про вступ до ЄС до 2028 року. Він пояснив, що 2028 рік нібито стане часом, коли Грузія буде економічно готова розпочати переговори про вступ. Після цього у країні почалися масштабні протести, їх розганяють силовики, використовуючи водомети й сльозогінний газ.