Росія, попри все, намагається втримати Африку в зоні впливу, але виходить все гірше. Завдячувати треба Штатам, санкціям і Пригожину (так, йому)

Днями, 27 і 28 липня, в Санкт-Петербурзі пройшов другий економічний саміт «Росія — Африка». Його основна мета — показати світові, що, попри війну в Україні, у росії лишилися надійні союзники в Африці. Частково це правда. Росія досі продає в Африку багато зброї, а найманці «ПВК Вагнера» допомагають місцевим президентам і «елітам» у Центральноафриканській республіці, Малі та деяких інших країнах утримувати владу. За це росія отримує доступ до природних ресурсів — золота і діамантів, а заразом збільшує політичний вплив на континенті. Але цього року на саміт приїхали лише 17 африканських лідерів проти 45 у 2019-му. Відмова росії від «зернової угоди», американські гроші й бунт Пригожина відчутно вдарили по позиціях Кремля в Африці. Як саме і чи надовго — пояснюємо.

В 1990-х росія втратила вплив в Африці, але після приходу путіна до влади почала знову його нарощувати

Під час Холодної війни Радянський Союз мав великий вплив в Африці. До прикладу, багато років посилав своїх військових спеціалістів на громадянську війну в Анголу. Але СРСР розвалився, а російська федерація після 1991 року майже ніяк не втручалася в справи африканських країн — аж до першої половини 2000-х. У цей час в Африку, багату на дорогоцінні метали та інші ресурсами, почав вкладати гроші Китай. Путін також почав відновлювати зв’язки з африканськими країнами.

За даними Стокгольмського інституту досліджень проблем миру, з 2018-го по 2022 рік росія стала найбільшим постачальником зброї в Африку на південь від Сахари — 26% усього імпорту зброї в регіон. Раніше на першому місці був Китай. Також іще з радянських часів між росією та Африкою існують міцні освітні звʼязки — близько 35 тисяч африканців наразі навчаються в росії, понад 6 000 з них отримують державні стипендії.

Російські найманці «ПВК Вагнера» є в Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, Мозамбіку та деяких інших країнах, де за золото й діаманти підтримують крихкі авторитарні режими. Як стверджує The New York Times, влада ЦАР запропонувала росії контроль над прибутковими активами, такими як золотий рудник, що за оцінками американських чиновників вартує мільярд доларів.

У 2019 році росія ініціювала саміт «Росія ― Африка», щоб розпочати новий етап у відносинах і збільшити свій вплив на континенті. У березні 2023 року рф прийняла нову Концепцію зовнішньої політики, де зʼявився цілий розділ про Африку.

Вторгнення в Україну і санкції змусили росію активніше шукати союзників в Африці

Після повномасштабного вторгнення в Україну росія опинилася під жорсткими санкціями і почала втрачати міжнародні звʼязки з країнами Заходу. Африка стала одним із головних векторів зовнішньої політики. Деякі африканські країни підтримували рф в ООН. Під час лютневого голосування, яке закликало росію вивести війська з України, 22 із 54 членів Африканського Союзу утрималися або не голосували. Еритрея та Малі проголосували проти резолюції.

Також деякі країни континенту ігнорують санкції проти росії. У грудні 2022 року журналісти знайшли в одному з військових портів Південноафриканської республіки підсанкційне російське судно Lady R, яке зазвичай перевозить зброю. Керівництво ПАР пів року ігнорувало всі запити з цього приводу, поки американський посол не звинуватив його в торгівлі зброєю з рф. Тоді влада ПАР заявила, що перевірить вантаж Lady R, але результатів перевірки досі немає. У лютому 2023 року Південна Африка, яка декларує свій нейтралітет, провела спільні військові навчання біля своїх берегів разом із Китаєм і росією.

За Африку зараз борються всі — у гру вступили Сполучені Штати

Зараз до складу ООН входять 193 країни, з них 54 — африканські, і їхні позиції на голосуваннях важливі. Тому і Захід, і росія хочуть мати їх серед союзників. Україна також намагається посилити діалог із цими країнами й розширити перелік своїх дипломатичних представництв. А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба з 23 липня розпочав уже третє турне по країнах Африки, зокрема там він обговорює альтернативні шляхи постачання зерна.

За прогнозами протягом наступної чверті століття населення континенту подвоїться. Там досі є великі запаси корисних копалин, необхідних, приміром, для електромобілів та інших високих технологій. Тому вплив Африки у світі буде лише зростати.

Від лютого 2022 року міністр закордонних справ росії Сергій Лавров відвідав десяток африканських країн, у тому числі й союзників США, таких як Кенія. Росія, попри свою імперіалістичну політику, намагається переконати африканців, що може допомогти їм у боротьбі зі спадщиною колоніалізму. Приміром, путін закликає розширити представництво Африки в глобальних світових органах — Раді безпеки ООН і Світовому банку.

У відповідь Вашингтон у грудні 2022 року провів власний саміт з лідерами африканських країн і оголосив про масштабну фінансову допомогу та нові інвестиції. Тоді до США приїхали 50 африканських лідерів. Американські чиновники також почали частіше відвідувати Африку, наприклад, віцепрезидент Камала Гарріс. Адміністрація Байдена каже, що допомогла закрити 75 бізнес-угод з країнами Африки на суму $5,7 мільярда.

Китай, Туреччина і Євросоюз також намагаються схилити Африку на свій бік ― там проходять різні виставки й конференції за участі африканських країн.

Росія почала поступово втрачати авторитет і вплив в Африці

У 2019 році на саміт «Росія — Африка» приїхали 45 африканських лідерів. А на останній саміт у 2023 році — лише 17. Росія почала втрачати довіру на африканському континенті, і на це є декілька причин:

1. Росія вийшла з «зернової угоди», яка дозволяє Україні постачати зерно на світові ринки. Це спричинило стрибок цін на продовольство, посиливши проблеми найбідніших країн світу. Як зазначає аналітичний центр Карнегі, до лютого 2022 року в 15 африканських держав половина імпорту пшениці йшла з України або росії, і це зерно було критично важливим. Влітку 2023 року російські ракети почали руйнувати українські порти в Одеській області, з яких це зерно відправляли. Крім того, росіяни руйнували українські склади із зерном.
   
   Імпортери в Африці почали хвилюватися. Міністерство закордонних справ Кенії, яка отримувала зерно і від України, і від росії, назвало рішення рф «ударом у спину». Путін у відповідь запропонував безплатно чотири місяці постачати зерно африканським країнам.
   
   «Президент путін, здається, твердо налаштований завдати стільки страждань всьому світу, скільки зможе», — заявила у вівторок посол Великої Британії в ООН Барбара Вудворд і додала, що саме росія «заганяє Африку в бідність».
   
2. Через санкції, під які потрапили російські компанії, зросли ціни на енергоносії для Африки. І це сильно вдарило по економіках багатьох країн континенту, бо спричинило цілий ланцюг негативних наслідків — прискорило інфляцію, вдарило по стабільності державних бюджетів, знизило кредитні рейтинги країн. Африканці все частіше звинувачують у цьому саме росію. За опитуваннями, підтримка росії в Африці стабільно падала і до виходу із «зернової угоди» — з 45% до 35% за 2022 рік.
   
3. Невдалий заколот Євгенія Пригожина і конфлікт «вагнерівців» із російською владою змусив африканські країни непокоїтися. Аналітик комерційного Центру стратегічних і міжнародних досліджень Катріна Доксі каже, що на саміті путін особисто запевняв африканських партнерів, що їхнє партнерство з росією найближчим часом не припиниться.
   
4. Міжнародний кримінальний суд у березні 2023 року видав ордер на арешт путіна. Через це йому довелося скасувати заплановану поїздку до Південної Африки на щорічний саміт БРІКС. Якщо російський президент приїде на саміт особисто, влада ПАР буде змушена його заарештувати. Тож поки проміжне рішення — путін братиме участь у форматі відеоконференції.
   
5. Росія не може витрачати на Африку багато грошей. Москва майже не надсилає гуманітарну допомогу на континент, а товарообіг із росією роками коливався на рівні близько $18 мільярдів, попри те, що у 2019 році путін пообіцяв збільшити суму до $40 мільярдів. Крім того, росія майже не допомагає у сферах, важливих для більшості африканських країн — боротьба з наслідками зміни клімату та впровадження високих технологій. Єдине, що зміг зробити Кремль, — поступово списати африканським країнам борги сумарно на $23 мільярди.

На думку африканського кореспондента The New York Times Деклана Волша, для багатьох африканських лідерів ключовим питанням у майбутніх відносинах із росією буде те, чи залишиться за путіним образ сильного недоторканого лідера. Особливо після заколоту Пригожина, який похитнув його авторитет як удома, так і в Африці.