«Там ніхто не хоче бути гарматним м’ясом». Речник Одеської ОВА Сергій Братчук — про напад з Придністровʼя, настрої в області та 2 травня, за яке росіяни вісім років обіцяють помститися ― інтервʼю

Другого травня 2014 року в Одесі сталося найсерйозніше протистояння між проукраїнськими та проросійськими силами. Дві ходи зіткнулися в центрі міста — бійка переросла у стрілянину, під час якої загинули прихильники Євромайдану. Потім на Куликовому полі, де знаходився табір антимайданців, сутички продовжилися. Проросійські мітингувальники сховалися в Будинку профспілок, там сталася пожежа і саме там загинула більшість людей із тих, хто загинув в Одесі того дня — 41 із 48. Тому російська пропаганда створила з подій 2 травня потужний пропагандистський міф про «нацистів, які заживо спалили людей».Щороку ця дата проходить напружено для Одеси — зараз, зважаючи на воєнний стан та велику ймовірність провокацій, військово-цивільна адміністрація ввела комендантську добу з вечора 1 травня до ранку 3 травня. Напередодні, 30 квітня, Одесу обстріляли ракетами, знищивши аеропорт, а 1 травня над нею збили безпілотник. Редакторка «Бабеля» Юліана Скібіцька зустрілася з речником Одеської військово-цивільної адміністрації Сергієм Братчуком та розпитала його, чого чекати 2 травня, чи серйозна загроза нападу з боку Придністровʼя та як в області вибудовують оборону.

Щодо збитого сьогодні безпілотника — ви вже виявили, це був розвідник?

Так, це розвідник. Дві версії виникають [чому його запустили]. Перша — відстежити інфраструктуру, певні об’єкти. Бо ми розуміємо, що коли говорять про космічну локацію, що можна з космосу подивитися — то це можна, але це дорого і довго. Безпілотником швидше. По-друге, можливо, він летів десь в район аеропорту подивитися наслідки того, що вони вчора зробили. Плюс тримати у напрузі сили протиповітряної оборони, бо так можна виявити у ній якісь прогалини або ще щось.

Наскільки часто росіяни запускають саме такі розвідники?

Постійно. Буває просто різна інтенсивність. Якщо ми вдало працюємо, я маю на увазі сили протиповітряної оборони, то, звичайно, інтенсивність стає меншою. Йде, як я це називаю, «перегрупування»: тут не вийшло, то спробуємо з іншого флангу.

На квітень ми мали рахунок 7:0 саме по ворожих літаках [у квітні сили ППО Одеси збили сім літаків рф], то літаки [тепер] перестали літати.

Над Одесою?

Над Одеською областю. Тому росіяни почали більш активно використовувати саме безпілотники. Вони й дешевші, і моральні втрати менші — це не льотчика збили або в полон взяли. Якщо зараз постійні ракетні удари, то звісно, їм [росіянам] треба постійно проводити розвідку.

Була новина, що наші на південь відправили ще один протиповітряний комплекс С-300. Це відправили в Одеську область?

Про те, що відправили саме на південь, була офіційна інформація Командування Повітряних сил ЗСУ, нею ми і користуємось.

Чого ви очікуєте від завтрашнього дня [2 травня]?

Спокою, наскільки це можливо у воєнний час. Ужито усіх можливих заходів. Але ми розуміємо, що ворогу потрібна картинка.

Брехня довкола цих подій [2 травня 2014 року] на тому боці зіграла значну роль. Підняли маси, що нібито мирних людей убивають. Хоча я безпосередньо був на Куликовому полі в ці години. І на власні очі бачив, як стріляли зверху у будівлю [Будинку] профспілок. Як людей виводили звідти, рятували. Я пам’ятаю, як витягли якогось пораненого, чоловік уже немолодий, за 50 років точно. Кричав, що він із Придністров’я. І хлопчина бігав біля нього: «Я зараз щось йому зроблю, бо вбили мого товариша». І люди оточили його, щоб не дати вчинити самосуд.

Ми розуміємо, що [ворожа] агентура є, її не може не існувати, бо стільки років її закидали. Контрдиверсійні операції постійно проводяться. Результати є, і ви про них, я думаю, теж знаєте. І затримані є, яких перевіряють.

Так, саме сьогодні була новина [про російську ДРГ, яка мала збити пасажирський літак].

Є дані про те, що це представники криміналітету.

Одеського?

Не уточнюється.

Рішення про комендантську добу приймалося більше на випередження? Чи у вас була інформація про якісь заворушення, теракти?

Тут комплексно все. І на випередження, і людей захистити.

Чи варто чекати завтра посилення ракетних ударів?

Я не виключаю.

На 8—9 травня планується така сама комендантська доба?

Можу припустити такий варіант. Бо це теж сакральна дата [для росії].

Добре, тоді про оборону. Тема, яка всіх хвилює — Придністров’я.

Нам сценарій був відомий. Ми передбачали, що в Придністров’ї буде спеціально створене джерело напруги. Я не кажу поки про плацдарм бойових дій, хоча цього теж не виключаю. Але джерело напруги буде неодмінно. Що буде? Проанонсують провокацію, чим створять інформаційне алібі. Потім звинуватять Україну, а потім проведуть власне провокацію. Це вже зробили — так званий обстріл МГБ у Тирасполі, де поряд знайшли ті тубуси від РПГ. Це РПГ-27 «Таволга», якого ніколи не було на озброєнні Збройних сил України. Його взагалі мають лише 4 країни: Росія, Придністров’я (невизнана держава), Йорданія та Габон. Але саме ці тубуси були кинуті. Я не знаю, чому вони так незграбно працюють.

Вони завжди так працюють.

Так, це до них більше питання. Звичайно, їхня мета зрозуміла: відвертати увагу наших підрозділів, Сил оборони Одещини від подій на сході. Ми ж усі розуміємо — там уся увага, там найбільш концентроване зло на нас наступає.

Щодо особового складу [«армії Придністровʼя»], то там лише півтори тисячі російських окупантів, ну ще закличуть місцевих. Але місцеві ж утікають. З першого дня, як МГБ у Тирасполі розстріляли, вони в чергу вишикувалися, щоб тікати в Молдову. Тікають, зокрема, через Одещину або в Одесу. Там ніхто не хоче бути гарматним м’ясом. Зараз проводять військові збори, і я вважаю, що це — сигнали для Молдови. У десант із повітря я не дуже вірю.

Десант із повітря — ви маєте на увазі із Придністров’я в Одесу?

Ні, що з Росії літаки Іл-76 будуть летіти, сідати в Тирасполі, а потім колони чи підрозділи висунуться у бік України. Я не думаю, що це можливо. Бо це географія — летіти їм доведеться через Україну, де стоять наші сили.

Багато хто говорить, що придністровську армію неможливо сприймати всерйоз.

Я все сприймаю всерйоз. Навіть знаючи її характеристики.

Але все одно незрозуміло — яка подальша мета [рф]? Для чого це все робити?

Тут можливий сценарій, гіпотетичний — якимось чином втягти Молдову та Румунію до цього конфлікту. І це вже інше забарвлення для росії. Вона тоді оголосить війну всьому світу. З використанням, не дай боже, тактичної ядерної зброї. У діда Кабаєва на все не вистачає мозку. Такі варіанти, на жаль, можливі. Я сподіваюся, що до того не дійде.

Наскільки зараз придністровський напрямок пріоритетний для оборони Одеси?

Скажімо так — він є в ряду ризиків. У нас є відповідні сценарії реагування на те, що там відбувається. Для нас це не новина, до цього були готові.

Люди з Придністров’я можуть зараз легально потрапити в Одесу?

Якщо у них є паспорти. Не Придністров’я, звичайно, паспорти, а Молдови або навіть України. Є певні громадяни, які їдуть сюди. Звичайно, їх перевіряють контрдиверсійні служби.

Як ви зараз оцінюєте ідею висадки морського десанту в Одесі чи області?

Ідею чи план? Плани можуть бути, а от реалізація зовсім відсутня. Наразі такої активності немає, підготовки такої ми не бачимо. Особливо після того, як крейсер «Москва» пішов на дно. Ми ж розуміємо, що висадка десанту — це дуже затратна операція. Бо потрібна і сухопутна компонента. А ще засоби вогневого ураження, підтримка крейсерів, таких як «Москва». Мають бути великі десантні кораблі. Це цілий комплекс. Враховуйте ще замінування акваторії. При чому, росіяни самі обмовилися, що закинули понад 400 мін. Вони їх встановлювали чи просто викинули? А шторми? Чорне море досить бурхливе. Тиждень-два тому міну прибило на пляж у Южному. Ми розуміємо, що в Чорному морі сьогодні дуже складно перебувати.

Пляжі в Одесі й досі заміновані?

Так.

Але, наскільки я знаю, все одно там ходять.

Я таких «безсмертних» теж бачив.

На деяких пляжах навіть Тероборона просто спостерігає, як люди купаються.

Коли ми говоримо про пляжі, то маємо на увазі мінно-вибухову безпеку і небезпеку. Міни є в морі, їх може принести просто на пляж. А дуже багато людей, мені здається, могли б підійти і з «А що там підпливло?» торкнути руками. Відомий випадок, коли машиною заїхали на пляж (здається, це було в Санжейці), відсунули «їжака» — і підірвалися. Тоді людей трухануло добре, пропало бажання ходити на пляж. А зараз потепліло, люди розслабляються. Ніде від цього не подінешся.

Рибалки стоять?

У море не виходять. Але є охочі.

Не було таких випадків, щоб хтось в Одесі підірвався?

Поки що, слава богу, не було. А з пляжниками трошечки розберемося, сподіваюся.

Яка взагалі ситуація в області? Наскільки вона контрольована?

Я не бачу якихось глибинних процесів, які можуть, вибачте за таке формулювання, тектонічно щось повернути в інший бік. Я можу порівнювати з 2014 роком, і зараз зміни кардинальні. У настроях перш за все. У 2014-му ми приїхали після фронту, а нам говорили: «Що ти розказуєш, які там російські танки?» Зараз вже по-іншому, бо воно торкнулося Одеси.

Тобто ви не відчуваєте якихось колабораціоністських настроїв в Одеській області? Бо, самі знаєте, що такі побоювання були.

Звичайно, такі побоювання можуть бути і, мабуть, вони мають певні підстави. Але я особисто не відчуваю таких настроїв. Можливо, десь на побутовому рівні хтось може собі тихенько щось таке думати. Але я не знаю, що ще має відбутися, щоб змінити думку таких людей.

Підтримайте «Бабель»:

🔸 донат у гривні

🔸 у криптовалюті

🔸 PayPal: paypal@babel.ua