Партію «Голос» звинувачують у розтраті грошей виборців. Кіра Рудик каже — це помста влади (можливо, за Порошенка). Так і є? Не зовсім, й ось чому

Партія «Голос» уже понад рік воює з Національним агентством із запобігання корупції (НАЗК) — за державне фінансування. НАЗК виявило порушення у звіті про те, як партія витратила 1,3 мільйона гривень, виділених із держбюджету. Наприклад, за гроші замовили переклад закону про Нацбанк, хоча він був у вільному доступі, і моніторинг ЗМІ, який насправді виявився плагіатом із сайту ОПОРИ. Депутати «Голосу» назвали це переслідуванням опозиції, змінювати звіт відмовилися та звернулися до суду. Згодом у партії виник конфлікт, вона розкололася (докладніше про це читайте тут, тут і тут). Одне із запитань, яке ставили опоненти голови партії Кіри Рудик, було про причини призупинки держфінансування. Справу спочатку намагалися поховати в Нацполіції, але в листопаді 2021 року звітом «Голосу» про фінанси партії зацікавилося Держбюро розслідувань. Рудик знову заявила про політичний тиск на опозицію, зокрема й тому, що вона публічно підтримала експрезидента Петра Порошенка, щодо якого у ДБР кілька десятків проваджень. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко пояснює, у чому звинувачують партію «Голос», чим це загрожує та чи є у цих звинуваченнях політичне переслідування.

1.

Із ІІІ кварталу 2016 року політичні партії, які пройшли до парламенту, отримують гроші з бюджету і щокварталу подають звіти про те, як вони їх витрачають. Ці звіти аналізує Національне агентство із запобігання корупції. Результати публікують у спеціальних висновках: там зазначається, чи є порушення та які саме. За звіт, який подали не вчасно або який містить недостовірну інформацію, передбачена кримінальна й адміністративна відповідальність. Також держава може припинити фінансувати цю партію.

Двадцять першого грудня 2020 року НАЗК опублікувало такий висновок про фінзвіт партії «Голос» за ІІ квартал 2020 року. У ньому йшлося, що партія заплатила 1,3 мільйона гривень 11 приватним підприємцям за роботу, яку ті не виконували. Це серйозне правопорушення, і за нього передбачена кримінальна відповідальність. Не виключено, що для того, хто підписав такий звіт, а це голова партії Кіра Рудик.

Згідно зі звітом НАЗК, один із підприємців ― Микола Лукащук ― отримав 594 тисячі гривень від партії за медіамоніторинг ЗМІ та пошук інформації про політичну активність партій. На підтвердження того, що він виконав свою роботу, партія «Голос» надала Акти виконаних робіт. До них долучили матеріали без жодних посилань. Під час звірки виявилося, що це матеріали із сайту Всеукраїнської громадської організації «ОПОРА», яка моніторить, зокрема, поведінку партій.

Ще один підприємець отримав гроші за переклад закону про Нацбанк англійською, хоча англомовна версія цього закону доступна на сайті Нацбанку. Ще один ФОП мав проаналізувати та надати свій висновок щодо проєктів законів про судоустрій та статус суддів ― згідно зі звітом НАЗК, він подав повністю скопійовані консультаційні висновки Вищої ради правосуддя.

Агентство пропонувало партії «Голос» усунути ці помилки та подати виправлений звіт ― тоді б запитання зняли. Так було з партіями «Батьківщина» та «Слуга Народу». «Голос» відмовився йти цим шляхом.

«Ми вирішили не подавати виправлений звіт, тому що вважаємо, що в НАЗК неправі», ― пояснила «Бабелю» глава партії Кіра Рудик. За її словами, НАЗК перевищує свої повноваження, адже закон не вимагає від партій перевіряти на плагіат звіти ФОП. «Тому зараз визнати, що НАЗК має рацію ― це відкрити скриньку Пандори й дозволити, щоб НАЗК потім перевіряло всіх наших підрядників», ― каже Рудик.

Її однопартієць і заступник у керівництві партії Ярослав Железняк уточнює, що НАЗК підштовхує партію підробити документи. «Справді, деякі підрядники вчинили некоректно, як мені здається, і могли щось скопіювати із сайту ОПОРИ. Але це документ підрядника, не наша власність. А тому некоректно, щоб підрядник заднім числом надсилав нам виправлений звіт», — вважає Железняк. За його словами, замінити звіт не можна.

«Партія і справді надіслала нам кілька листів з уточненнями. Ми листи вивчили, але суті поданих документів вони не змінили та не зняли запитання», ― сказав «Бабелю» представник НАЗК Олександр Балась.

Не отримавши виправленого звіту, наприкінці грудня 2020 року Агентство передало матеріали до Нацполіції, а 11 січня 2021 року призупинило фінансування партії «Голос».

Уже 17 березня депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк опинився серед 14 народних депутатів, які зареєстрували законопроєкт, що забороняє НАЗК проводити розслідування в разі, якщо воно виявило фіктивні фінансові операції та послуги, надані за заниженими чи завищеними цінами.

2.

Матеріали Агентства щодо «Голосу» потрапили до Печерського управління Нацполіції, розслідування затягували. Пʼятнадцятого січня 2021 року поліція приєднала їх до іншого розслідування, яке стосувалося порушень Партії Шарія і розпочалося ще 7 вересня 2020 року. Як стало відомо «Бабелю» із джерел у правоохоронних органах, у рамках цього провадження поліція збиралася перевірити інформацію НАЗК про партію «Голос». Експерт «Центру протидії корупції» Антон Марчук, який відстежує роботу НАЗК, вважає, що таке рішення скорочує терміни розслідування справи на 3 місяці, оскільки вони обчислюються не з грудня 2020 року, коли матеріали щодо «Голосу» потрапили до поліції, а з вересня 2020 року, коли НАЗК передали матеріали справи щодо Партії Шарія. Це може свідчити про те, що поліція робила все, аби якнайшвидше позбутися справи.

Про це ж говорить і те, що жодних слідчих дій поліція не проводила. «Ані мене, ані моїх колег на допити не викликали», ― розповіла Рудик. А сама кваліфікація не відповідає тому, що описано в матеріалах НАЗК. Але у прокуратурі Києва пояснюють, що, можливо, це попередня кваліфікація, а під час розслідування її уточнюватимуть.

3.

Коли «Голос» позбавили фінансування, керівництво партії вирішило звертатися до суду ― адвокати намагалися повернути держфінансування та вимагали визнати, що НАЗК не має права аналізувати документи, які подає партія разом зі звітом. Двадцять пʼятого січня 2021 року Окружний адмінсуд Києва почав розглядати справу.

У суді «Голос» дав пояснення щодо кожного епізоду. Те, що один із ФОПів надав звіт зі скопійованими із сайту ОПОРИ матеріалами, представники «Голосу» пояснили так: співробітники партії робили такий документ напередодні виборів і помилково зберегли цей файл у папці із соціологічними опитуваннями та моніторинговими дослідженнями «під назвами, ідентичними звіту ФОП». Так вони потрапили до звіту партії за II квартал 2020 року.

Технічною помилкою у партії назвали й те, що інший підприємець, який аналізував законопроєкт про судоустрій та статус суддів, подав повністю скопійовані консультаційні висновки Вищої ради правосуддя. За версією партії, висновки ВРП подали випадково ― ними користувався виконавець і надіслав їх окремо для ознайомлення, а свої висновки він робив сам.

«Ми подавали звіт через кілька днів після того, як я стала головою партії. Там у секретаріаті працювали люди, яких я ніколи не бачила. Так, у звіті були деякі помилки, які ми виправили та надіслали листом до НАЗК, але вони вирішили його не приймати», ― розповідає Рудик.

ОАСК став на бік партії та скасував рішення НАЗК про припинення фінансування. У рішенні суд говорив про те, що НАЗК, вивчаючи звіти, перевищило свої повноваження ― агентство має не аналізувати документи, подані разом зі звітом, а лише констатувати, що вони є. Апеляційний суд повністю погодився із цим рішенням.

Чотирнадцятого грудня 2021 року Верховний суд не погодився з рішеннями обох судів і повернув справу в ОАСК на повторний розгляд. На думку Верховного суду, НАЗК зобовʼязане перевіряти всі документи, які отримує разом зі звітом. Також Верховний суд зобовʼязав ОАСК вивчити ці документи на судовому засіданні. Процес триває.

4.

Девʼятнадцятого грудня 2021 року колишній член партії «Голос», а зараз член групи «Справедливість» Ярослав Юрчишин оприлюднив заяву групи, в якій її представники вимагали ефективного розслідування за матеріалами НАЗК. У заяві йшлося про те, що керівництво партії розтратило гроші, а Нацполіція намагається «злити» розслідування.

Уже наступного дня, посилаючись на цю заяву, Держбюро розслідувань зареєструвало провадження та почало розслідувати, чи причетна до подання неправдивого звіту та розкрадання майна голова партії Кіра Рудик, яка цей звіт підписала.

Юрчишин у коментарі «Бабелю» уточнив, що ні він, ні його колеги до ДБР не зверталися. А своєю заявою хотіли звернути увагу поліції на це розслідування. «Щоб нарешті була відповідь, чи правдивою є позиція НАЗК, яку підтверджує ОПОРА, чи складу злочину немає», ― пояснює Юрчишин.

У НАЗК «Бабелю» повідомили, що вже передали всі матеріали до Держбюро. Слідчі опитали низку свідків, серед них були й народні депутати Кіра Рудик, Інна Совсун, Олександра Устінова, Ярослав Юрчишин. Також на допит викликали голову правління ОПОРИ Ольгу Айвазовську. Про підозри поки що нікому не повідомили.

5.

У партії «Голос» вважають, що розслідування є політичним від самого початку конфлікту з НАЗК, яке Рудик називає «ручним органом Банкової». Як доказ вона наводить слова голови НАЗК Олександра Новікова на засіданні правоохоронного комітету у грудні 2021 року. Тоді там розглядали правки президента до закону про партії, який він ветував. Закон має знову зобовʼязати партії подавати звіти до НАЗК. Ці правки на засіданні представляв Новіков. «Пан Новіков визнав, що він є представником президента, а не незалежного органу. Ми подали інформацію про конфлікт інтересів у ДБР», ― говорить Рудик. У НАЗК пояснюють, що пропозиції президента представляє чиновник, якого визначає глава держави. Найчастіше це керівник профільного органу, у цьому випадку це НАЗК.

Агентство вивчає звіти всіх партій та часто публікує висновки про порушення в партійних звітах, незалежно від того, у владі партія чи в опозиції. Діставалося і «Батьківщині», і провладній партії «Слуга народу» ― їм навіть зупиняли держфінансування. Проте СН подала виправлені звіти, і держфінансування відновили.

Експерт «Центру протидії корупції» Антон Марчук вважає, що у НАЗК були підстави сумніватися в достовірності звіту. «Епізод про копіювання матеріалів ОПОРИ тягне на те, щоб матеріали перевірили в Нацполіції», ― говорить Марчук. При цьому, за словами Марчука, у деяких епізодах «НАЗК перестаралося і внесення їх у висновок не обґрунтувало належним чином». Як приклад Марчук наводить епізод, у якому НАЗК вказує, що один підприємець виконував ту саму роботу, що й інший ФОП. За словами Марчука, цілком можливо, що, наприклад, законопроєкт могли писати одчасно кілька людей.

І якщо в незаангажованість НАЗК у справі «Голосу» вірять і Айвазовська, і Марчук, і Юрчишин, те саме сказати про ДБР вони не беруться. «Чи може хтось скористатися ситуацією [із фінзвітом партії «Голос»]? Ми розуміємо, що ДБР ― це не НАЗК, вони дуже уважно прислухаються до позиції президента. Тому, можливо, це й тиск», ― каже Юрчишин. І додає, що партія, яка перебуває в опозиції, не мала б давати приводу для тиску. Проте Юрчишин відкидає припущення, що справа у ДБР зʼявилася тому, що Рудик публічно підтримала експрезидента Порошенка, — Бюро розпочало розслідування за кілька місяців до того.

Ми не отримуємо гроші з держбюджету і не публікуємо плагіат. Підтримайте «Бабель» донатом.