Зеленський ввів санкції проти каналів соратника Віктора Медведчука. А так можна було? Їх не скасують? Що далі? Можна. Невідомо. Суди. — Відповідаємо по порядку

Президент Володимир Зеленський ввів санкції проти каналів, які повʼязують із кумом Володимира Путіна депутатом Віктором Медведчуком. У тексті президентського указу про Медведчука нічого немає, мова про його партнера Тараса Козака. Він кінцевий бенефіціар каналів NewsOne, ZIK і «112». Другого лютого канали пропали з телеефірів, але продовжили трансляцію в YouTube. Депутати партії Медведчука «Опозиційна платформа — За життя» (ОПзЖ) вже заявили, що «указ нікчемний», тому що санкції проти громадян України вводити не можна. Оскаржити це рішення вони планують у судах. На бік Козака і Медведчука стали блогер Анатолій Шарій, проросійський сайт Страна.ua і колишній соратник Віктора Януковича юрист Андрій Портнов. Публічно санкції підтримали США — вони назвали указ Зеленського «протидією впливу Росії». В ЄС заявили, що «Україна має право боротися з дезінформацією», але питання зі свободою слова потрібно вивчити детальніше. Головний редактор «Бабеля» Євген Спірін поспілкувався з юристами, адвокатами, ексглавою Конституційного суду Станіславом Шевчуком і пояснює, чи можна скасувати указ Зеленського і що буде з каналами.

Що сталося?

Увечері 2 лютого президент Володимир Зеленський підписав указ на підставі рішення РНБО та на пʼять років ввів санкції проти Тараса Козака та його компаній і телеканалів — «Аріадна ТВ», «Новий формат», «ТВ Вибір», «Лідер ТВ», «Партнер ТВ», які мовлять під логотипом «112 Україна», власне телеканалу «112 ТБ», «Новини 24» (NewsOne) і «Нові комунікації» (ZIK). Кінцевий бенефіціар усіх цих телеканалів — Козак.

Відразу після введення санкцій провайдери почали відключати канали в кабельних мережах. Вночі всі три канали вийшли на YouTube у спецефір. Вони у спільній заяві назвали санкції політичним тиском і розправою з опозицією.

Їх підтримав глава Нацспілки журналістів Сергій Томіленко — він заявив, що це є «наступом на свободу слова».

Третього лютого канали були недоступні в кабельних мережах, а сайт ZIK переїхав на новий домен. Сайти інших каналів працюють, трансляція на YouTube також є.

Як взагалі можна ввести санкції проти українських телеканалів?

В Україні від серпня 2014 року діє закон «Про санкції», його підписав тодішній президент Петро Порошенко. Він дозволяє застосовувати санкції до іноземців і іноземних компаній, а також до тих, хто «здійснює терористичну діяльність». Останній пункт стосується і українських громадян. Цю норму застосували до Козака.

Хто і як вводив санкції?

Спочатку Служба безпеки направила до РНБО докази того, що Козак причетний до тероризму. Які саме докази, у СБУ не уточнили, але глава відомства Іван Баканов сказав, що «СБУ надала обґрунтовані рекомендації РНБО прийняти відповідне рішення».

На основі цих рекомендацій РНБО провела засідання і рекомендувала своєму голові — президенту — ввести санкції проти Козака. Після цього Зеленський підписав відповідний указ і ввів пʼятирічні санкції. Тобто санкції вводили по ланцюжку СБУ — РНБО — президент.

Хіба можна ввести санкції тільки на основі даних СБУ, без рішення суду?

Рішення суду, яке доведе провину Козака, обовʼязково знадобиться, але згодом, вважає ексглава Конституційного суду Станіслав Шевчук. Поки, за його словами, юридично процедура не порушена. «Спочатку кримінальне провадження, потім санкції, потім суд». Тобто слідству в суді ще доведеться довести, чи причетний Козак до тероризму, але весь цей час санкції будуть діяти.

Медведчук, ОПзЖ і Козак кажуть, що оскаржать указ президента в судах. Вони можуть це зробити?

Теоретично санкції проти цих телеканалів може скасувати Конституційний суд. Він уже розглядав це питання. У 2018 році Верховна Рада ухвалила постанову — це був важливий крок до санкцій проти «112» і «NewsOne». Майже відразу депутат від «Опозиційного блоку» Нестор Шуфрич і ще 48 депутатів зажадали від КС визнати постанову неконституційною. Вони стверджували, що документ ухвалили з порушеннями. Через три роки, в липні 2020-го, КС одноголосно вирішив це провадження закрити.

«Питання було політичним, а не конституційним, тому суд вирішив закінчити провадження», — говорить Шевчук.

Але ніхто не заважає Медведчуку і Козаку зібрати 45 або більше депутатів, звернутися до КС і попросити визнати неконституційним указ Зеленського. Що вирішить КС — невідомо.

В ОПзЖ обіцяють оскаржити рішення в Європейському суді з прав людини. Це можливо?

Козак може оскаржити це рішення в ЄСПЛ, але тільки після того, як пройде всі судові інстанції в Україні. На це можуть піти роки. Розгляди в ЄСПЛ теж тривають роками. До прикладу, справа ексмера Словʼянська Нелі Штепи, яку в Україні судили за пособництво терористам, в ЄСПЛ розглядали чотири роки.

В ЄСПЛ є і прискорена процедура розгляду справ — «правило 39». Згідно з цією нормою Європейський суд може терміново вимагати припинити переслідування і тиск на людину. Застосовують це правило у виняткових випадках — тільки якщо життю і здоровʼю людини загрожує «непоправна шкода». Скористатися цим правом у 2015 році намагалася Надія Савченко — вона вимагала, щоб Росія звільнила її з вʼязниці. Савченко ЄСПЛ відмовив.

Також суд оперативно може розглянути позов, якщо справа стосується права на особисте і сімейне життя. У звʼязку з цим до ЄСПЛ зверталася журналістка «Схем» Наталія Седлецька. Суд позов прийняв і зобовʼязав Україну заборонити Генпрокуратурі вимагати доступ до будь-яких даних телефону журналістки.

Справа Козака, з огляду на відомі нині факти, жодному з цих критеріїв не відповідає.

Будь-яке (майже) рішення у країні може скасувати Окружний адмінсуд Києва на чолі з суддею Павлом Вовком. Це теж?

Указ президента ОАСК скасувати не може, але в цій справі є лазівки. Наприклад, якщо Нацрада через суд позбавить канали Козака ліцензій, це рішення суд Вовка теоретично може скасувати. У цьому випадку виникне правова колізія: з одного боку мовити каналам заборонив президент, з іншого — звичайний окружний суд може це право їм повернути. Як вирішиться ця ситуація — поки незрозуміло.

Чому Нацрада з телебачення і радіомовлення до цього часу не анулювала ліцензії каналів?

Нацрада не відбирає ліцензії у каналів — вона звертається до суду з проханням розглянути це питання. Почати розгляд Нацрада може на основі цілого ряду причин — ні рішення РНБО, ні указу президента в цьому переліку немає. У Нацраді вже заявили, що ліцензії у каналів заберуть тільки після рішення суду.

Канали зможуть і далі мовити в YouTube? Цього закон не забороняє?

Саме про YouTube у санкціях нічого немає, але каналам заборонено поширювати свій контент на будь-яких майданчиках — тобто і в соціальних мережах, і на сайтах, і в YouTube.

Міністр культури Олександр Ткаченко вже заявив, що «буде писати лист в Google», щоб трансляцію каналів в YouTube забанили.

Якщо влада без пояснень може назвати будь-кого терористом, проти мене теж можуть ввести санкції?

Президент запевняє, що в нього були всі підстави ввести санкції проти Козака, але які саме — невідомо, це таємниця слідства і розголошувати її влада поки не планує.

В юридичному співтоваристві «Мертві юристи», до якого входять провідні адвокати різних фірм, вважають, що це небезпечна практика. «РНБО і президент вчинили так, ніби у них безмежна дискреція вирішувати, що правильно, а що ні. Якщо подивитися на політичні дивіденди і «воєнну доцільність» — це рішення скоріше правильне. Але, якщо ми погоджуємося з формулою «рішення незаконне, але правильне», то створюємо зброю, яку обовʼязково коли-небудь застосують проти нас».