«Ніяких але! Скасовуйте свою х*йню, яку наголосували». Понад тисячу протестувальників із плакатами, фаєрами і димовухами вимагали відставки суддів Конституційного суду. Репортаж

Двадцять сьомого жовтня Конституційний суд позбавив повноважень Національне агентство з протидії корупції, заблокував електронне декларування доходів топчиновників і скасував кримінальну відповідальність за недостовірну інформацію в деклараціях. Розгляд усіх цих питань у КС ініціювали депутати проросійської фракції «Опозиційна платформа — За життя». Увечері 29 жовтня президент Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки і оборони. На ньому вирішили, що судді могли голосувати у своїх інтересах. Тридцятого жовтня на сайті Ради зʼявився законопроєкт Зеленського: він запропонував депутатам визнати рішення Конституційного суду нікчемним, звільнити всіх суддів і почати їх новий відбір. Уранці того ж дня до будівлі суду в Києві прийшли понад тисячу людей — вони вимагали відставки суддів, палили фаєри та димові шашки. Попри погрози протестувальників, ніхто із суддів до них так і не вийшов, а голова суду Олександр Тупицький вдень дав великий брифінг і заявив, що у відставку йти не збирається. Головний редактор «Бабеля» Євген Спірін провів дві години разом із протестувальниками під стінами КС — ось як це було.

О девʼятій ранку 30 жовтня біля будівлі Конституційного суду в Києві збираються люди. Мітинг проти рішення КС почали планувати ввечері 27 жовтня. Організаторами стали «Центр протидії корупції», «Автомайдан», Фонд DEJURE і «Рух опору капітуляції». У Facebook для цього створили спеціальний захід — «Проведемо суддів-зрадників до Ростова». Тільки за першу добу на акцію підписалися вісім тисяч людей.

До початку на десяту на Жилянській, де розташований суд, понад тисячу людей. Поліція і Національна гвардія поступово перекривають вулицю з двох боків. Кілька десятків силовиків у повній амуніції вишиковуються уздовж паркану суду, ще один взвод охороняє двері до суду вже за парканом. Напроти мітингувальники припаркували автомобіль з потужними колонками — він їздить від акції до акції. Поруч із ним колишні депутати Єгор Соболєв і Володимир Парасюк, активіст Сергій Стерненко, нинішній депутат «Голосу» Ярослав Юрчишин, трохи далі — ветерани АТО й представники «Національного корпусу». Недалеко від забору вишикувалися люди з плакатами «ОПзЖ, твою мать», «Суддів на мило», «Суд, ти ох*їв?», «КСУ: скасовує декларації. Майдан: кродеться». На паркан приклеїли портрети колишнього президента-втікача Віктора Януковича. Перед кордоном поліції поставили валізи з наліпками «На Ростов».

Першим виступає Соболєв. Він бере мікрофон, його обступають десяток журналістів.

— Конституційний суд має бути по-справжньому очищений. Для цього не потрібні недемократичні рішення. Ми пропонуємо очистити два суди: цей і окружний адміністративний, — каже Соболєв, стоячи біля машини з колонками.

Люди продовжують приходити, натовп повністю заповнює пʼятачок на Жилянській перед судом. Поліцейські нервують. Один з них, судячи з усього старший групи, просить по рації надіслати ще кілька взводів. Тим часом мікрофон на імпровізованій сцені переходить до Парасюка:

— Я з вами, ми з вами. Суддів у відставку.

Він віддає мікрофон чоловікові в темній куртці та додає: «Не знаю, що ще сказати». Натовп раптово рушає до паркану суду. З боку вулиці Антоновича біжить ще один взвод поліції — ідуть один за одним, тримаючись за плечі. Протестувальники за командою закидають за паркан десятки презервативів. Жінка із плакатом «Валіть до Ростова» сміється:

— На цих гандонів і презервативів шкода. Тільки даремно засоби контрацепції ображаємо.

На дах автомобіля з апаратурою залазить депутат «Голосу» Ярослав Юрчишин. Учора він подав до Офісу генерального прокурора заяву про злочини, які могли вчинити судді Конституційного суду, ухваливши рішення щодо антикорупційних законів. Юрчишин коротко пояснює з даху авто, що важливо боротися з незаконністю у законний спосіб. Після його виступу включається гучна музика, люди біля паркану запалюють фаєри і димові шашки. Кілька штук летять за паркан, вулицю затягує жовтим димом. Мікрофон бере активіст Сергій Стерненко:

— Ми вимагаємо одного — повної відставки суддів Конституційного суду. Ми вимагаємо сьогодні, щоб до нас хтось вийшов. Ми даємо на це час. А якщо не вийдуть, ми зайдемо.

Напроти суду, біля відділення банку кілька людей обговорюють законопроєкт президента Володимира Зеленського.

— Це якась нісенітниця. Не може законодавча гілка розвалити судову. Так потім усе що завгодно можна робити. Це конституційний переворот, — каже один з учасників акції.

— Цей крок необхідний. Судді нечесні. Це не суд. Коли втік Янукович, теж була постанова про позбавлення його повноважень. Вона було не зовсім конституційною, — відповідає інший.

Запитую депутата Юрчишина, чим відрізняється проєкт Зеленського і та сама постанова від 22 лютого 2014 року про позбавлення влади Януковича.

— Що стосується Януковича і постанови, яку всі згадують. Ситуація відрізнялася: він самоусунувся, коли втік. І вже після цього знайшли законний спосіб позбавити його влади. Зараз ані президент, ані Рада не можуть впливати на Конституційний суд. Єдиний шлях — кримінальна відповідальність суддів. Наприклад, Тупицький, який купив і не задекларував майно. І до інших питання є. Зараз головне — не дати цьому складу суду розвалювати Україну. Вони вже збираються розглянути закон про мову, який призведе до протистоянь, про антикорупційний суд, про землю, про децентралізацію. Тобто вони взагалі зруйнують усе, що робили.

При цьому Юрчишин вважає, що законопроєкт Зеленського небезпечний:

— Якщо Зеленський піде незаконним шляхом, наступний суд зможе зайнятися ще більшим свавіллям. Нинішнє рішення суддів просто показує, які кошти Росія вливає, щоб зруйнувати конституційний лад України. Але вихід є — кримінальна відповідальність суддів. Так, це не швидко, але й державу не будують за пʼять хвилин.

Поки акція триває, проєкт Зеленського вже встигли розкритикувати депутати «ЄС», «Батьківщини» і «Голосу».

Кілька людей знову запалюють фаєри і димові шашки, на територію суду летять петарди, поліція групується, з колонок реве музика. Жінка тицяє в поліцейського палицею для скандинавської ходьби:

— Кого ти захищаєш? Воно тобі треба? Іди додому, до мамки. Броненосець х*їв.

Поліцейські щільно притискаються один до одного, їхні обличчя вкриває дим від шашок. У мікрофон хтось знову кричить: «Куди подівся цей чорт охоронець? У туалеті застряг? Нас багато, ми самі до суду зайдемо». Один з поліцейських, який зачиняє хвіртку, каже нацгвардейцеві: «Дитячий садок — якби було потрібно, за пʼять хвилин би розігнали».

Цієї миті з хвіртки виходить ще один чоловік, він представляється заступником керівника секретаріату КС Валерієм Альошиним. Його теж зустрічають криками і лайкою та відразу беруть у щільне кільце. Тим, хто стоїть далі, не видно і не чутно, що говорить Альошин. У натовпі намагаються зʼясувати, що відбувається.

— Хто це там вийшов? Ви не бачили? — запитує жінка років сорока пʼяти з плакатом.

— Кажуть, якийсь заступник керівника апарату, — відповідає їй чоловік із символікою партії «Демсокира».

— Апарату чого? Будинку суду? — жартує жінка.

— Напевно.

— Ясно, завгосп якийсь.

Альошин пояснює, що не може коментувати рішення суддів — для цього зберуть окрему пресконференцію. Йому дають мегафон:

— Я свого часу ухвалював Конституцію України і я теж, як і ви, дуже стурбований тим, що відбувається, цим нерозумінням на різних рівнях олімпів влади. Ви зараз протестуєте проти рішення Конституційного суду, але воно не скасувало декларування різними субʼєктами...

Натовп одразу реагує на слова Альошина криками «Не бреши!», «Брехня!», «Ганьба!». Альошин намагається щось говорити далі, але виходить непереконливо.

— Це рішення — просто сигнал до Верховної Ради, що деякі положення закону...

Його знову перебивають: «Та ти обґрунтування читав? Що ти взагалі верзеш! Досить дурити людей!» Протестувальники знову скандують: «Ганьба! На Ростов! Відставка!» Альошин каже, що все пояснять на пресконференції.

— Так, є рішення, але...

Через натовп протискується чоловік із собакою на повідку і кричить Альошину:

— Ніяких але! Скасовуйте свою х*йню, яку наголосували.

Натовп скандує: «Відставка!», Альошин йде за паркан. Протестувальники запалюють димові шашки і фаєри, у двір суду летять петарди. Сергій Стерненко в мегафон дякує всім, хто прийшов:

— Сьогодні — будній день, і ранок. І це тільки перша акція. Нас буде дуже багато! Акції триватимуть до переможного кінця.

Натовп скандує: «Аваков — чорт!» До початку на дванадцяту люди починають розходитися. Кілька поліцейських досі закривають собою хвіртку. Трохи далі по вулиці нацгвардейці знімають оточення. Старший групи розстібає шолом:

— Ну все, скінчилося, усі ці суди — як не срачка, так болячка. Ідемо за шаурмою.