Новини

Розслідування УП: Колишня омбудсман Людмила Денісова розповідала непідтверджені історії про зґвалтування, щоб «допомогти Україні»

Автор:
Ангеліна Шеремет
Дата:

Wikimedia

Колишня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, перебуваючи на посаді, розповідала непідтверджені історії про зґвалтування російськими окупантами дітей.

Такого висновку дійшла «Українська правда» в ході власного розслідування, яке оприлюднили 27 червня. Видання розповіло непублічну сторону звільнення Денісової.

Так, у березні Людмила Денісова за підтримки ЮНІСЕФ запустила додаткову до існуючої на той момент гарячу лінію психологічної підтримки. Нею опікувалась психологиня Олександра Квітко — дочка Денісової. Про роботу Квітко працівники Офісу омбудсмена не знали нічого: хто і як часто їй дзвонить, чи фіксуються ці дзвінки, яку допомогу надають жертвам.

Історії злочинів, які Денісова з дочкою озвучували публічно, правоохоронцям ніхто не передавав. Журналісти також не змогли знайти підтвердження історій, які розповідали Квітко та Денісова, навіть коли ці історії мали деталі, що могли допомогти в пошуку жертв. Жодних доказів того, що ці жертви взагалі існували, ані омбудсман, ані психологиня надати не змогли ні журналістам, ні слідству, яке викликало їх як свідків для зʼясування подробиць.

На допиті, як зʼясувала «Українська правда», Денісова зізналася правоохоронцям, що історії чула від своєї дочки, а та розповіла, що переповідала їх мамі «за чаюванням», також Денісова нібито пояснила, що розповідала моторошні історії, бо «хоче перемоги для України».

Водночас до українських правоохоронців і парламентарів зверталися європейські партнери та просили надати докази зґвалтувань, однак омбудсман «давала задню» і не координувала свої дії з парламентом. Усе це стало підґрунтям для її стрімкого звільнення.

Що стосується гарячої лінії, то заявлялось, що на лінії працюють 5 професійних психологів, а за перші два тижні по допомогу звернулись вже 400 людей, які здебільшого розповідали саме про статеві злочини. Водночас не було відомо, як фіксують ці дзвінки, ким є психологи, які працюють зі зверненнями, тощо. У ЮНІСЕФ зрештою повідомили журналістам, що це були звичайні оператори.

Хоча Анастасія Квітко запевняла, що за півтора місяця її гаряча лінія прийняла близько 1 040 дзвінків, із яких 450 стосувались зґвалтування дітей, в офіційній виписці, яку отримали прокурори, виявилось, що за весь час на телефон надійшло лише 92 дзвінки.

Після оприлюднення розслідування журналіст Данило Мокрик повідомив, що працює над матеріалом, який стосується подій на Херсонщині під окупацією і у рамках цього спілкується з людьми звідти. В одній із таких розмов жінка з Херсонщини розповіла йому про два випадки зґвалтувань малих дітей.

«Саме із тих, що описувалися в повідомленнях Денісової. І не як чутки, які ходять, а як те, що сталося у людей, яких моя співрозмовниця знає. Так, це свідчення мені наразі не вдалося перевірити, бо не це є темою мого матеріалу. Так, це не дає мені підстав говорити, що все-все, про що говорила Денсова — кришталево чиста правда. Але при цьому це свідчення важить для мене трохи більше, ніж чергові спікери «УП», які побажали залишитися анонімними», — зазначив Мокрик.