Франція звинуватила російських «вагнерівців» у розкраданні ресурсів Малі

Бойовики «Приватної військової компанії Вагнера» розкрадають ресурси Малі, захищаючи хунту. В країні уже 10 років триває війна з ісламістами.

Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан в інтервʼю тижневику Journal du Dimanche.

«Бойовики вже зараз використовують ресурси країни. Вони грабують Малі. Це колишні російські солдати, які озброєні Росією і супроводжуються російськими логістичними службами», — заявив урядовець.

Він упевнений, що «ПВК Вагнера» використовує слабкість деяких африканських держав, щоб вкорінитися і посилити вплив Росії в регіоні.

Проти військової російської присутності в Малі виступили понад десяток західних країн, зокрема США, Франція і Велика Британія. Вони заявили, що це погіршить ситуацію з безпекою і правами людини в Малі та дестабілізує країну. До того ж ситуацією можуть скористатися ісламістські бойовики.

У грудні 2021 року уряд Малі заявив, що в країну прибули «російські інструктори», але офіційно Бамако та Москва не надали подробиць і не розкрили кількість «контингенту».

До 1960 року Малі була колонією Франції, тож з 2013 року Париж активно бере участь у боротьбі з ісламістськими угрупованнями в країні. Відтак у рамках операцій «Сервал» та «Бархан» загинуло понад 50 французьких військових.

Після військового перевороту 2020 року відносини Франції та Малі погіршилися через те, що військова хунта не виконала обіцянки провести вибори у лютому 2021 року.

• У 2012 році в Малі стався державний переворот, унаслідок якого був повалений тодішній президент Амаду Тумані Туре, а північну частину країни захопили бойовики-джихадисти.
• 18 серпня 2020 року в Малі стався військовий переворот. У вересні президентом став колишній міністр оборони Ба Ндау, а Ассімі Гойта став віцепрезидентом. 24 травня 2021 року відбувся ще один військовий переворот — президента Ндау, премʼєр-міністра Моктара Уана та нового міністра оборони Сулеймана Дукура заарештували.
• 29 травня Гойтв став тимчасовим президентом країни. Він намагався оголосити себе президентом ще після першого перевороту, у результаті якого з посади глави держави пішов Ібрагім Бубакар Кейта.