Bihus.Info опублікував нові записи розмов Медведчука. Вони доводять його звʼязок із трубопроводом «Самара — Західний напрямок»

Журналісти Bihus.Info оприлюднили другу частину записів телефонних розмов нардепа «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука, що розповідають історію отримання Медведчуком нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок», який намагаються повернути у власність держави.

Трубопровід «Самара — Західний напрямок» побудували за часів СРСР, після проголошення незалежності він мав перейти у власність держави Україна, однак за сприяння російської компанії «Транснефть» «трубу» отримала «ПрикарпатЗападтранс», яку повʼязують із Медведчуком.

В кінці 2014 року майже на фінальному етапі націоналізації «труби» російська «Транснефть» почала погрожувати Україні припиненням подачі палива через «трубу», і вже в лютому 2015 року «на арену» вийшов Медведчук.

Перші розмови він вів з президентом оператора нафтопроводів Росії «Транснефть» Миколою Токарєвим. 25 лютого Медведчук каже Токарєву, що питання «труби» контролює «особисто він» і з цього приводу «є пропозиції». Медведчук каже, що прилетить особисто до Москви, щоб їх озвучити. Цей фрагмент розмови 27 квітня 2021 року публікували ЗМІ.

На наступний день, 26 лютого 2015 року, Медведчук знову звʼязується з Токарєвим і каже, що обговорював питання з «нашим головним». «Нашим головним» Медведчук на записах зазвичай називає пʼятого президента Петра Порошенка. При цьому Медведчук каже, що «головний» нібито тримає ситуацію на контролі і у нього є свої ідеї щодо «труби».

Ідеї Токарєву ще не були озвучені, але вже в березні 2015-го Медведчук летить з нардепом від ОПзЖ Тарасом Козаком (на записах прямо звучить його прізвище) до швейцарського міста Санкт-Галлен. Саме це місто буде вказано адресою прописки компанії International Trading Partners, на яку буде записана «труба».

Незабаром Козак летить до Москви, а 17 березня 2015 року Вищий господарський суд України підтверджує законність націоналізації відрізка «Самара — Західний напрямок». Медведчук дзвонить Токарєву і заспокоює його. Токарев, як не дивно вважає, що Росія втратила «трубу», але Медведчук запевняє його, що це не остаточне рішення і просить російську сторону подати оскарження. Він гарантує Токарєву повернення справи до суду першої інстанції, що і відбувається. У результаті суддя Рівненського господарського суду Ярослава Гудзенко під тиском, як запевняють журналісти, скасовує рішення про націоналізацію. При цьому все відбувається за озвученим раніше Медведчуком сценарієм. Труба повертається до «Транснефти».

На цьому моменті журналісти знову відзначають «головного» або «керівника», прізвище якого не називає Медведчук, акцентуючи на Порошенка, з урахуванням сукупності всіх фактів.

У червні 2015 року Медведчук телефонує заступнику глави адміністрації президента Росії Дмитру Козаку. У їхній розмові звучить фраза «завод в обмін на трубу». Головний редактор порталу «Наші гроші» Юрій Ніколов пояснив, що тоді серед учасників ринку ходили чутки, що Росія хотіла передати «трубу» українським власникам в обмін на завод в анексованому Севастополі. Ймовірно, йшлося про Севастопольський морський завод, який належав структурам Петра Порошенка і був «націоналізований» окупантами.

У 2015—2016 роках нафтопродуктопровід починають переводити у власність «ПрикарпатЗахідтранс». Власником компанії стає вже згадана швейцарська International Trading Partners. Процесу передачі «труби» намагався заважати тодішній премʼєр-міністр Арсеній Яценюк, у якого був конфлікт із Порошенком. Він скликав екстрене засідання уряду, але його не провели через відсутність частини міністрів. Яценюк хотів ввести заборону на імпорт нафтопродуктів з РФ, в тому числі через зазначену ділянку нафтопроводу.

Журналісти також назвали ще один епізод ймовірного сприяння влади Медведчуку. Після передачі «труби» швейцарській компанії, в ній накопичилося дуже багато старого «консервованого» дизеля стандарту Євро 2. В Україні вже діяв новий стандарт дизеля (Євро 4, Євро 5), і щоб почати прокачування нового дизеля по «трубі» власникам довелося продати старий дизель.

І тут Медведчуку «допомагає» Міністерство оборони, купуючи у 2016 році весь старий дизель. Ніколов зазначає, що за це рішення особисто відповідальний тодішній міністр оборони Степан Полторак, оскільки на документах стояв його підпис.

Паливо з Росії в «трубу» починає качати компанія «Протон» — власник мережі АЗС «Glusco». Ці компанії повʼязують з Медведчуком. Це підтверджує і сам Медведчук на записах. Він дає особисті гарантії за «Протон» заступнику голови адміністрації президента РФ Козаку, коли виникають питання про розширення бізнесу і продаж бензину покупцям, які не подобаються Росії.

• 19 лютого РНБО ввела санкції проти 8 осіб (трьох українців, пʼятьох росіян) — серед них нардеп ОПзЖ Віктор Медведчук і його дружина Оксана Марченко (за фінансування тероризму). Того ж дня РНБО доручила повернути в держвласність нафтопродуктопровід «Самара — Західний напрямок», який опинився у власності компанії з орбіти Медведчука. Сам нардеп заперечує свою причетність.
• Трубопровід заарештували, а вже 16 квітня він отримав нового управителя в особі компанії «Укртранснафта».
• 5 травня НАБУ закінчило розслідування дій експерта у справі «труби Медведчука».