Кістки неандертальців мають сліди, характерні для сплячки. Науковці припускають, що наші далекі родичі могли зимувати, як ведмеді

Пошкодження на кістках наших далеких родичів — неандертальців, знайдених у Іспанії, свідчать про те, що ці давні люди справлялися з лютими морозами, впадаючи в сплячку, як це роблять ведмеді, кажани чи їжаки.

Про це повідомляє The Guardian.

Науковці вказують на те, що низка ушкоджень на кістках неандертальців повністю збігається з тими, що можна побачити у тварин, які впадають у сплячку. Це означає, що попередники сучасних людей уповільнювали свій метаболізм, щоб пережити морози.

Висновки зробили на основі дослідження кісток, знайдених у печері Sima de los Huesos на півночі Іспанії. Протягом останніх трьох десятків років скам’янілі залишки великої групи людей ретельно витягали з 15-метрової шахти всередині печери, яку по факту можна назвати братньою могилою.

Знайденим решткам більш ніж 400 тис. років, і вони належать раннім неандертальцям або навіть їхнім попередникам. Печера є однією з найбільш важливих палеонтологічних місцин, що містить критичні свідчення для розуміння еволюції людей у Європі. Але новий висновок був неочікуваним.

У науковій роботі для журналу L’Anthropologie доводиться, що ріст знайдених кісток за життя їхніх господарів щорічно переривався на кілька місяців.

Автори дослідження переконані, що ранні люди опинялися в метаболічному стані, який дозволяв їм пережити довгі періоди морозу, коли не було достатньо їжі та, відповідно, запасів жиру в організмі. Неандертальці впадали у сплячку — це випливає зі стану їхніх кісток.

Науковці підкреслюють, що це не фантастика, оскільки сплячка поширена навіть серед деяких приматів, тож генетичні передумови гібернації цілком могли допомагати людям переживати довгі зими.

У роботі також зазначається, що сучасні нащадки корінних народів півночі жили в іще більш лютих умовах, проте мали добрі запаси харчів — зокрема риб’ячого та оленячого жиру. На відміну від них, неандертальці Піренейського півострова не мали такого доступу до поживних речовин, що допомогли б пережити зиму без сплячки.

Експерти говорять, що висновки з цієї роботи дуже цікаві та обовʼязково призведуть до нових дискусій, проте не слід виключати й інші можливі пояснення уражень на знайдених кістках. Один з контраргументів — це те, що людям знадобилося б значно більше поживних речовин для підтримки мозку під час сплячки, ніж навіть ведмедям.

• Вивчення анатомії кисті та пальців неандертальців виявило, що вони дуже вміло поводилися зі списами, молотками та іншими знаряддями праці з довгими ручками, але мали складнощі з дрібними інструментами.
• Європейські науковці виростили мозок зі стовбурових клітин людей з Північної Європи, багатих на гени неандертальців. Для дослідження взяли стовбурові клітини британців та інших північних європейців, які мають 1—4% генів неандертальців.
• Люди володіють незвичайними для тваринного світу кулястими черепами порівняно з нашими стародавніми предками, включно із нашими найближчими вимерлими «кузенами» — неандертальцями. Група вчених визначила два гени, які впливають на форму черепа сучасної людини.
• Денисівські люди передали сучасним мешканцям Азії особливий ген, який дозволяє жити в гірській місцевості. Ці далекі родичі homo sapiens, здатні жити в жорстких кліматичних умовах гір, зникли близько 50 тисяч років тому, але частина з них асимілювалася.