Дослідження виявило нову загрозу здоров’ю людей. І це не вірус

Нове дослідження виявило чергову загрозу для здоров’я людей в усьому світі, яка вже зрізає тривалість життя в окремих регіонах планети на п’ять років. Ця загроза — забруднення повітря, повідомляє Air Quality Life Index.

До коронавірусної кризи погана якість повітря була найбільшою небезпекою для людського здоров’я і залишиться нею, коли пандемія піде на спад. Проблема повітря в екологічному порядку денному вже два десятиліття.

Забруднене повітря наразі скорочує тривалість життя кожної людини на Землі в середньому на два роки — такого висновку дійшла група науковців із Чиказького університету.

«Виклик COVID-19 підкреслює сильніше ніж будь-коли в нещодавній історії, наскільки важливим є захист громадського здоров’я. Наразі, коли країни світу змагаються за розробку вакцини від коронавірусу, є інший вбивця, який призводить до скорочення і хворобливості життів мільярдів людей, — це забруднення повітря», — розповідають науковці.

Отруйні частки із забрудненого повітря мляво та непомітно роблять своє діло, руйнівна сила якого може зрівнятися з туберкульозом та ВІЛ/СНІД, зі шкідливими звичками на кшталт куріння й навіть з війною.

Зокрема, у центральній та західній Африці скорочення тривалості життя від поганого повітря стоїть на одному рівні з епідемією ВІЛ/СНІД і протягом найближчих 20 років посилиться втричі.

Близько чверті населення світу живе у країнах Південної Азії, що є найбільш забрудненим регіоном планети. Життя громадян Бангладеш, Індії, Непалу та Пакистану внаслідок проблеми повітря в середньому коротші на п’ять років.

Схожа проблема й в Центральній Азії з її надлишковим забрудненням від транспорту, енергетики, промисловості, вирубкою лісів і лісовими пожежами. Таким чином, близько 650 млн людей живуть у регіонах, забруднення яких перевищує припустимий рівень. Мегаполіси, що зростають, такі як Джакарта, Сингапур, Хошимін і Бангкок, страждають найбільше.

Середнє скорочення життя на 2 роки залишається незмінним, зокрема через заходи, вжиті економічним гігантом — Китаєм.

У цьому контексті цікавий приклад Китаю, який з 2013 року оголосив «війну із забрудненням» — відтоді країна скоротила близько 40% викидів, що впливають на якість повітря. Якщо викиди скорочуватимуться й надалі, китайці житимуть в середньому на два роки більше.

Аналогічно вчинили США, Європа та Японія, де сильні програми зі зменшення забруднення повітря ухвалили завдяки громадському тиску. Проте цим країнам знадобилося понад два десятиліття, щоб досягнути такий самий результат, який Китай отримав за пʼять років і при цьому не зменшив темпів економічного зростання.

Новочасна історія демонструє, що баланс між економічним зростанням і збереженням довкілля може бути досягнений за різних політичних контекстів, підкреслюють дослідники.

Ефективно подбати про якість повітря сьогодні можуть як демократичні, так й авторитарні країни, оскільки вигода з цього очевидна: підвищена тривалість життя громадян, покращення їхньої працездатності та зменшення навантаження на систему громадського здоров’я.

• За останні 50 років кількість видів прісноводних риб у світі скоротилася на 76%. Це той клас тварин, якому найбільше загрожує повне вимирання.
• У водосховищах річки Дніпро зʼявилися морська риба-голка і дрібна медуза. Як заявляють в Асоціації рибалок України, морські тварини зустрічаються вже в районі Києва, що говорить про катастрофічний стан річки.
• Пандемія коронавірусу посилила забруднення довкілля пластиком, зокрема одноразовими рукавичками та захисними масками.
• Глобальне потепління вберегло Землю від похолодання, але посилило стихійні лиха.
• На тлі кліматичних змін Антарктида, яка майже повністю вкрита льодом, поступово змінюється. Поверх талого снігу цвітуть водорості, чий зелений колір видно навіть із космосу. У майбутньому вони можуть стати харчовою базою для інших видів і змінити екосистему континенту.
• Льодовики Антарктиди тануть швидше, ніж розраховували вчені. Темпи зростання рівня моря можуть катастрофічно прискоритися.
• Пандемія коронавірусу є наслідком глобалізованої економіки та нещадного використання природних ресурсів. Не виключено, що надалі людство стикнеться зі спалахами нових вбивчих інфекцій.