Politico: Трамп справді може напасти на Кубу, бо економічний тиск не дав результату

Президент США Дональд Трамп та його помічники все більше розчаровуються тим, що кампанія тиску на Кубу не змусила керівництво острова погодитися на значні економічні та політичні реформи. Тому вони зараз ставляться до військового варіанту серйозніше, ніж раніше.

Про це пише Politico з посиланням на джерела, знайомі з обговореннями адміністрації Трампа про Кубу.

«Настрої, безперечно, змінилися. Спочатку вважалося, що керівництво Куби слабке і що поєднання посилення санкцій, фактично нафтової блокади, й очевидних військових перемог США у Венесуелі та Ірані змусить кубинців піти на угоду. Тепер ситуація з Іраном пішла вбік, а кубинці виявляються набагато жорсткішими, ніж спочатку вважалося. Тож зараз військові дії розглядають як варіант, якого раніше не було», — заявив співрозмовник медіа.

Минулого тижня з’явилися новини, що США хочуть висунути обвинувачення колишньому президенту Куби Раулю Кастро — 94-річному брату покійного кубинського диктатора Фіделя Кастро. Через це звучали припущення, що США можуть провести військову операцію із захоплення Кастро — так само, як це зробили з венесуельським лідером Ніколасом Мадуро в січні.

Однак джерела Politico кажуть, що американські військові розглядають ширший спектр варіантів, а не лише захоплення однієї людини чи кількох. Дії можуть варіюватися від одного авіаудару, покликаного налякати режим і змусити його до поступок, до наземного вторгнення.

За словами американського чиновника та людини, знайомої з обговореннями, Південне командування США останніми тижнями «провело серію планувань», тобто почало розробляти плани потенційної військової операції. При цьому жодних дій найближчим часом не очікується. Пентагон має достатньо військових ресурсів у регіоні. Один з дуже малоймовірних сценаріїв — використання кубинських емігрантів у будь-якій операції.

Що відбувається між Кубою і США

Наприкінці січня президент США Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан через Кубу і пригрозив митами країнам, які постачають їй нафту. Трамп звинуватив Кубу у співпраці з ворожими для США державами, зокрема з Росією, Китаєм та Іраном, а також у підтримці угруповань ХАМАС і «Хезболла». За його словами, Куба дозволяє розміщувати у себе російські й китайські розвідувальні та військові обʼєкти, які стежать за США. Трамп також заявив, що кубинська влада порушує права людини, переслідує опозицію, обмежує свободу слова і тисне на громадянське суспільство.

В уряді Куби у відповідь заявили, що США становлять загрозу для країни, й оголосили міжнародний надзвичайний стан. Через блокаду енергосистема Куби зазнала повного колапсу — на острові стався блекаут, бо країна залишилася без палива для електростанцій. Влада була змушена скасовувати навчання, обмежувати роботу лікарень і транспорту. Також криза спровокувала протести населення, а авіакомпанії призупинили рейси на острів через дефіцит авіаційного пального.

6 березня Трамп заявив, що уряд Куби «скоро впаде» і що він хоче укласти з ним угоду. Також Трамп казав, що має намір зробити державного секретаря США Марко Рубіо намісником на Кубі.

Після указу Трампа про мита ані Мексика, ані Венесуела не направляли нафту до Куби, хоча раніше вони були головними енергопостачальниками острова. Вже 19 березня FT повідомило, що Росія відправила до Куби два танкери з нафтою і газом, попри обмеження з боку США. Це були перші поставки палива на острів за останні три місяці. Сам Трамп заявив, що не бачить проблеми в постачанні російської нафти на Кубу.

18 квітня Axios із посиланням на джерела писало, що делегація Державного департаменту США 10 квітня відвідала Кубу — вперше після візиту президента Барака Обами на острів у 2016 році. Головним питанням переговорів тоді стало проведення масштабних політичних та економічних реформ, на яких наполягає американська сторона.

Вже 14 травня стало відомо, що на острові Куба вичерпались запаси дизелю і мазуту, через що у столиці Гавані спалахнули протести.