Куба звинуватила США у виправданні можливої агресії — після публікації Axios про закупівлю Гаваною понад 300 дронів

Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігез заявив про фальсифікації з боку США після публікації Axios про те, що Гавана закупила понад 300 дронів і розглядає дронові удари по американських обʼєктах.

Про це Родрігез написав у соцмережі X.

«Не маючи жодних законних підстав, уряд США день у день створює фальсифікації, щоб виправдати жорстоку економічну війну проти кубинського народу та можливу військову агресію. Окремі медіа підіграють йому, поширюючи наклепи та оприлюднюючи натяки самого уряду США», — йдеться в дописі голови МЗС Куби.

Він зазначив, що Куба не загрожує війною й не прагне її. Проте країна захищає мир і готується протистояти зовнішній агресії, реалізуючи право на самооборону згідно зі Статутом ООН, додав посадовець.

Перед цим Axios з посиланням на секретні дані американської розвідки написало, що Куба придбала понад 300 військових безпілотників і нещодавно почала обговорювати дронові атаки по базі США в затоці Гуантанамо, американських військових кораблях та місту Кі-Вест у Флориді, що за 145 км від кубинської столиці Гавани.

За даними американських посадовців, з 2023 року Куба закуповує в Росії та Ірану ударні дрони різної модифікації і розміщує їх у стратегічних місцях по всьому острову. Протягом останнього місяця кубинські чиновники намагалися отримати від РФ ще більше дронів і військового обладнання.

У публікації також стверджувалося, що адміністрація Дональда Трампа розглядає Кубу як дедалі більшу загрозу через розвиток безпілотних технологій і присутність іранських військових радників у Гавані.

Axios нагадало, що директор ЦРУ Джон Реткліфф 14 травня здійснив візит до Куби, де прямо застеріг тамтешніх посадовців «від ведення ворожої діяльності». Він також закликав їх «демонтувати свій тоталітарний уряд», щоб покласти край санкціям США, повідомив Axios представник ЦРУ.

Наступного тижня Міністерство юстиції США планує розсекретити обвинувальний акт проти фактичного лідера Куби Рауля Кастро. Його звинувачують у тому, що він нібито віддав наказ збити в 1996 році два літаки, які належали правозахисній організації «Брати на порятунок» з Маямі.

Що відбувається між Кубою і США

Наприкінці січня президент США Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан через Кубу і пригрозив митами країнам, які постачають їй нафту. Трамп звинуватив Кубу у співпраці з ворожими для США державами, зокрема з Росією, Китаєм та Іраном, а також у підтримці угруповань ХАМАС і «Хезболла». За його словами, Куба дозволяє розміщувати у себе російські й китайські розвідувальні та військові обʼєкти, які стежать за США. Трамп також заявив, що кубинська влада порушує права людини, переслідує опозицію, обмежує свободу слова і тисне на громадянське суспільство.

В уряді Куби у відповідь заявили, що США становлять загрозу для країни, й оголосили міжнародний надзвичайний стан. Через блокаду енергосистема Куби зазнала повного колапсу — на острові стався блекаут, бо країна залишилася без палива для електростанцій. Влада була змушена скасовувати навчання, обмежувати роботу лікарень і транспорту. Також криза спровокувала протести населення, а авіакомпанії призупинили рейси на острів через дефіцит авіаційного пального.

6 березня Трамп заявив, що уряд Куби «скоро впаде» і що він хоче укласти з ним угоду. Також Трамп казав, що має намір зробити державного секретаря США Марко Рубіо намісником на Кубі.

Після указу Трампа про мита ні Мексика, ні Венесуела не направляли нафту до Куби, хоча раніше вони були головними енергопостачальниками острова. Вже 19 березня FT повідомило, що Росія відправила до Куби два танкери з нафтою і газом, попри обмеження з боку США. Це були перші поставки палива на острів за останні три місяці. Сам Трамп заявив, що не бачить проблеми в постачанні російської нафти на Кубу.

18 квітня Axios із посиланням на джерела писало, що делегація Державного департаменту США 10 квітня відвідала Кубу — вперше після візиту президента Барака Обами на острів у 2016 році. Головним питанням переговорів тоді стало проведення масштабних політичних та економічних реформ, на яких наполягає американська сторона.

Вже 14 травня стало відомо, що на острові Куба вичерпались запаси дизпального та мазуту, через що в столиці Гавані спалахнули протести.