FT: Іран таємно придбав китайський шпигунський супутник, щоб стежити та бити по базах США

Тегеран наприкінці 2024 року таємно купив китайський шпигунський супутник, щоб стежити та атакувати американські військові бази на Близькому Сході.

Про це свідчить розслідування Financial Times.

За даними іранських військових документів, супутник TEE-01B придбав Корпус вартових ісламської революції (КВІР) після того, як китайська компанія Earth Eye Co запустила його в космос. У рамках угоди КВІР отримав доступ до комерційних наземних станцій китайської компанії Emposat. Їхня мережа охоплює Азію, Латинську Америку та інші регіони.

Списки координат з мітками часу, супутникові знімки та аналіз орбіт показують, що після цього TEE-01B стежив за основними військовими базами США. Знімки були зроблені у березні до та після атак на американські військові об’єкти.

До прикладу, китайський супутник TEE-01B сфотографував авіабазу «Принц Султан» у Саудівській Аравії 13, 14 та 15 березня. Президент США Дональд Трамп 14 березня підтвердив у Truth Social, що база була під ударом. The Wall Street Journal тоді написав, що пошкоджено пʼять літаків.

Також супутник стежив за авіабазою «Муваффак Салті» у Йорданії та за локаціями біля військово-морської бази 5 флоту США в Манамі (Бахрейн) та аеропорту «Ербіль» (Ірак). Приблизно в цей же час, за заявами КВІР, були атаковані об’єкти в цих районах.

Серед іншого TEE-01B стежив за такими об’єктами: база «Кемп Бюрінг» та авіабаза «Алі Аль-Салем» у Кувейті, військова база США «Кемп Лемонньє» у Джибуті, міжнародний аеропорт «Дукм» в Омані, контейнерний порт Хор-Факкан та електростанція в ОАЕ, алюмінієвий завод «Альба» в Бахрейні.

Колишній аналітик ЦРУ Джим Ламсон заявив, що супутник TEE-01B значно розширив можливості Ірану у спостереженні за військовими об’єктами США.

Війна на Близькому Сході та переговори між Іраном і США

Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. Тоді загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — близько 40 ключових високопосадовців.

Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою, через яку проходила майже пʼята частина світового експорту нафти. Це призвело до різкого росту цін на нафту і газ.

Вночі 8 квітня Трамп написав, що погодився на два тижні припинити вогонь з Іраном. Пізніше Іран опублікував 10-пунктний мирний план: за ним сторони припиняють бойові дії, США виводять війська з Близького Сходу і більше не нападатимуть на іранські бази, два тижні судна матимуть обмежену можливість проходити через Ормузьку протоку. Також з Ірану мають зняти первинні й вторинні санкції та компенсувати збитки. Іран зобовʼязується не створювати ядерну зброю, а США визнають право Ірану збагачувати уран.

Але вже вдень 8 квітня премʼєр Пакистану заявив, що в кількох місцях у зоні конфлікту на Близькому Сході зафіксували порушення режиму припинення вогню. Джерела Reuters повідомили, що Іран вдарив по нафтопроводу в Саудівській Аравії «Схід — Захід», який зараз є єдиним каналом експорту сирої нафти з країни, і по інших обʼєктах. Перед цим в Ірані заявили про американську атаку на НПЗ на острові Лаван і пригрозили відповіддю.

Тоді ж Ізраїль здійснив найбільшу атаку по Лівану від початку нової війни: за 10 хвилин ізраїльська армія атакувала понад 100 обʼєктів проіранської «Хезболли» — загинули більш ніж 350 людей. Ізраїль заявляє, що рішення про припинення не поширюється на Ліван, при цьому пакистанські посередники писали, що зупинка бойових дій поширюється і на Ліван.

Переговори відбулися 10—11 квітня і тривали майже 21 годину. Про остаточне припинення війни США й Іран не домовились.

Після американо-пакистанських перемовин в Ісламабаді 10—11 квітня президент США Дональд Трамп заявив, що головною причиною їхньої невдачі стала відмова Ірану ліквідувати свою ядерну програму. А головний американський переговірник, віцепрезидент Джей Ді Венс назвав позиції сторін повністю протилежними через питання гарантій, що Іран ніколи не зможе створити ядерну зброю — «не лише зараз, не лише через два роки, а й у довгостроковій перспективі».