Китай запровадив санкції проти оборонних компаній США через постачання зброї Тайваню

Китай запровадив санкції проти 20 американських оборонних компаній та 10 фізичних осіб у відповідь на постачання зброї Тайваню.

Про це пише Reuters із посиланням на МЗС Китаю.

Під санкції потрапили, зокрема, підрозділ Boeing у Сент-Луїсі, Northrop Grumman Systems Corporation та L3Harris Maritime Services, засновник Anduril Industries і девʼять топменеджерів компаній оборони у США.

Санкції передбачають замороження активів у Китаї, заборону на ведення бізнесу з китайськими компаніями, а також заборону на вʼїзд до країни для підсанкційних людей зі списку.

У Пекіні заявили, що це рішення — відповідь на оголошений США 18 грудня пакет військової допомоги Тайваню на $11,1 мільярда — найбільший за всю історію підтримки острова.

Серед зброї, яка ввійшла до нового пакета від США, — системи HIMARS, протитанкові ракети Javelin, безпілотники Altius, гаубиці та запчастини для іншого обладнання.

У МЗС Китаю назвали питання Тайваню «червоною лінією» у відносинах зі США та закликали Вашингтон припинити постачання озброєння острову. У Пекіні попередили про жорстку відповідь на подальші постачання.

Відносини Китаю, Тайваню та США

Напруження в Азійсько-Тихоокеанському регіоні зростає на тлі погроз Китаю захопити Тайвань, який є союзником США. Правляча Комуністична партія розглядає Тайвань як частину своєї території. Пекін з 2022 року все частіше обіцяє «воззʼєднати» острів з материковою частиною Китаю.

За даними Міноборони Тайваню, китайські військові літаки щомісяця понад 245 разів входять у зону ППО Тайваню — ще п’ять років тому таких «візитів» було щонайбільше 10. Крім того, щомісяця фіксують приблизно 120 перетинів середньої лінії в Тайванській протоці.

У березні 2023 року китайський лідер Сі Цзіньпін закликав війська Китаю готуватися до війни, а напередодні 2024 року сказав, що «воззʼєднання» неминуче. МЗС Тайваню прогнозує можливий напад Китаю у 2027 році.

Цього літа президент США Дональд Трамп відмовився схвалити військову допомогу Тайваню на понад $400 мільйонів — через бажання домовитись про торговельну угоду з Китаєм і особисту зустріч з його очільником Сі Цзіньпіном.